Пост здоров’я

Cторінку підготував
Микола ЮРЧИШИН.

• Проблема

Коронавірус наступає

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Новий коронавірус СОVID-19 лякає людей у всьому світі. Загалом зареєстровано понад 169 тисяч випадків зараження цією недугою, з яких понад 5 тисяч — летальні. В Європі епіцентром спалаху захворювання є Італія. Докладніше про цю проблему — в розмові з лікарем-інфекціоністом вищої категорії, старшим викладачем кафедри охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» кандидатом медичних наук Ю. О. ЖИГАРЄВИМ.

— Юрію Олександровичу, в Україні, а саме в Чернівцях виявили першого хворого на коронавірус. На 16 березня пацієнтів з такою недугою в нашій країні вже 5 осіб, одна з них померла. Яким чином відповідні вітчизняні служби мають реагувати на поширення хвороби?

— Це запитання до державних органів. Я лише можу сказати, який може бути алгоритм. Наприклад, особа приходить до мене. У неї симптоми хвороби. Вона каже, що була в Китаї чи іншій країні, де «гуляє» коронавірус. Я маю зателефонувати керівництву і в Центр громадського здоров’я МОЗ, бо цей орган призначений боротися з коронавірусом. Тоді чекати їхніх вказівок. Далі має приїхати спеціальна медична бригада, одягнена у відповідні захисні комплекти, аби доправити пацієнта до найближчого інфекційного стаціонару. Там його повинні помістити у спеціальний бокс і розпочати стаціонарне лікування. Відтак обов’язок епідеміолога — виявити всіх контактних осіб за останні дні. Він має зв’язатися з цими людьми і з’ясувати, чи є в них симптоми хвороби, встановити за ними спостереження, якщо потрібно.

Раніше в нас цим займалася санітарно-епідеміологічна служба. Її немає понад два роки. Хоча зараз її знову намагаються відновити. Вже призначено головного державного санітарного лікаря. А поки що цим займається Центр громадського здоров’я. Проте він не має відповідних повноважень. Річ у тому, що за законом таких повноважень у нас ніхто не має. Тому саме МВС евакуювало українських громадян із м. Уханя в КНР та помістило їх у відомчий санаторій. Адже це певний примус громадян. Раніше санітарний лікар мав право ізолювати підозрюваного на епідемічну хворобу в будь-якій установі чи навіть закрити підприємство на карантин. У нього були такі повноваження. А тепер... Якщо потенційно хворий на коронавірус приходить до мене і каже, що не прагне в лікарню, бо хоче бути вдома, то я нічого не можу зробити. Хіба намагатися його переконати. Якщо не зможу, то він поїде громадським транспортом, зайде в магазин чи ще кудись і потенційно може заразити багато громадян. Також я теоретично можу викликати поліцію, але не факт, що вона захоче втручатися. Адже поліцейські опиняться в зоні ризику. Та й немає юридичного механізму для цього. Немає закону, за яким поліція може арештувати людину за підозрою в хворобі. Тобто у цій сфері виникло безліч юридичних колізій.

— Ви сказали, хворі мають перебувати у спеціальних боксах. Що це таке?

— Сучасних боксів в Україні практично немає. Це має бути герметична кімната з негативним тиском, спеціально спроєктованою вентиляцією та іншими умовами, щоб нічого не могло вирватися з неї і потік повітря цьому заважав. У нас таких боксів усього кілька на країну. Натомість є інфекційні відділення. Те, що в нас називається боксами, — просто окремі приміщення, де немає спеціально спроєктованої вентиляції. Тож лікарі лише можуть намагатися зробити все, що в їхніх силах, аби вірус звідти не вийшов.

Ще одна проблема. 5-10 відсотків хворих на коронавірус можуть бути у важкому стані. Вони потребують штучної вентиляції легень та іншої серйозної апаратури. Тож у боксі має бути відповідне обладнання.

Тим часом із технікою проблеми. Наскільки я знаю, то навіть там, де ізолювали першого хворого у Чернівцях, не все добре з необхідним обладнанням.

— Де зазвичай розміщують такі бокси?

— Це або відокремлені інфекційні лікарні, які є у великих містах, або відокремлені інфекційні відділення в багатопрофільних лікарнях.

— МОЗ рапортує, що бокси для хворих є в усіх регіонах країни...

— Якщо це окремі приміщення в лікарнях, то цілком можливо. Щось залишилося з інфекційних відділень часів СРСР. Якщо говорити про сучасні бокси, то їх потрібно спеціально проєктувати з нуля. У боксі має бути окрема каналізація, своя система вентиляції та сучасна апаратура. Сумніваюся, що такої апаратури достатньо — «задоволення» не з дешевих.

— Очевидно, це створює ризики для потенційних хворих в Україні?

— На жаль, вірус поширюється вже і в нас. Кількість підозр щодня зростає. Хворий, який прибув з Італії, контактував з людьми, поки їхав із Румунії. Річ у тому, що жодна країна світу, де виявили зараження, навіть з дуже потужними системами охорони здоров’я, не змогла запобігти розповсюдженню вірусу. Навіть США і країни Західної Європи.

Проблема в масштабах поширення коронавірусу. Якщо буде 5-10 хворих, то впораємось. Коли ж сотні чи тисячі, як у деяких країнах, то для нас це буде великий виклик. Виникне питання, куди їх класти? Просто забракне відповідних приміщень, апаратури та лікарів.

— Як лікують таких хворих?

— Препаратів чи вакцини проти коронавірусу не винайдено. Проблема в тому, що певний відсоток хворих потребує інтенсивної терапії. Значно потужнішої, ніж при грипі чи ГРВІ. Якщо таких хворих буде багато, то наша система охорони здоров’я просто почне «захлинатися».

У Китаї значно краща медицина, ніж у нас. Коли в них дійшло до кількох тисяч хворих, то вони збудували спеціальний госпіталь...

— Відомо, що смертність від цього коронавірусу — 2-3 відсотки. Це здається не надто небезпечною хворобою.

— Будь-які дані про коронавірус зараз некоректні. Епідемія у розпалі. Треба розуміти, що відомості в нас лише попередні. Вони різняться за країнами чи навіть у провінціях Китаю. Тому говорити про відсотки неправильно.

— Які заходи в Україні ще можуть вжити для запобігання поширенню коронавірусу?

— Це може бути карантин у містах, якщо, наприклад, у Харкові чи Полтаві з’явиться багато хворих, а в інших містах країни — ні. Тоді можуть закрити ціле місто на карантин, щоб припинити сполучення з ним. Коли буде двоє-троє хворих, то закривати місто на карантин недоцільно.

— Яких профілактичних заходів потрібно дотримуватися?

— Часто мити руки чи обробляти дезінфікувальними засобами. Під час кашлю і чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою. Уникати тісного контакту з усіма, в кого гарячка та кашель. Якщо у вас підвищилась температура, з’явились кашель і утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря. Не можна їсти сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження — м’яса, молока, яєць.