|
Версія для друку На головну Одвічна загроза Василь САДОВИЙ. Закарпатська область. Повідомлення
про розповсюдження нового коронавірусу майже два місяці залишаються чи не
найгарячішими в інформпросторі. Вже зрозуміло, що швидко зупинити епідемію не
вдасться. Йдеться хіба що про те, аби вона не переросла у пандемію — епідемію,
яка охоплює територію багатьох країн світу, спричинену інфекцією чи вірусом, до
якого у людства немає імунітету та ефективних засобів профілактики. РАНІШЕ пандемії чуми, тифу, віспи тисячоліттями знищували мільйони
людей. Вірусна епідемія невідомої етіології, названа «іспанкою», що лютувала у
1919 році, забрала життя 50 мільйонів чоловік. Для порівняння: Перша світова
війна за чотири роки — 40 мільйонів. Усі ці
пошесті не оминали й територію нашої країни, зокрема Закарпаття. Відомий у краї
дослідник минулого Іван Біланчук згадує, що його бабуся, яка народилася 1882
року в селі Осій Іршавського району, у п’ять років залишилася круглою сиротою
без жодного родича: всіх викосила епідемія холери. У метричній
книзі села Онок Закарпатської області, яка велася з 1883 року, періодично
зустрічаються записи про смерті од віспи, черевного тифу, кору, туберкульозу та
інших морів. Починаючи з 1905 року в шкільних табелях учнів вводиться графа про
скіплення (вакцинацію) од віспи. Але з
настанням XX століття епідемії не припинилися. Так, узимку 1918-го у фронтових
траншеях на півночі Франції від «іспанки», причиною якої, вважають учені, був
мутований вірус грипу на кшталт сумновідомого нині коронавірусу, помирали
тисячі солдатів. Звідти хвороба розповсюдилася по всьому світу. За кілька
місяців вона уразила півмільярда людей — третину тогочасного населення Землі. Утрати від
цієї хвороби у порівняно невеликому селі Онок Виноградівського району вражають.
Перший запис наприкінці 1918 року в церковній книзі про реєстрацію смерті від
«іспанської хвороби» належить місцевому священику Є. Єлешу. Спершу померли два
хлопчики, за кілька днів — перший дорослий. Далі
«іспанка» лютувала нещадно. До весни наступного року священик майже щодня
відспівував односельців. Усього, згідно із церковною книгою, з початку епідемії
полишили білий світ через цю невідому хворобу 69 чоловік — кожний двадцятий
житель села. Але насправді її жертв було більше. Просто, якщо помирала стара
людина, то причиною її смерті священик традиційно записував «старечу неміч». Не
враховані й загиблі від «іспанки» євреї, бо вони вели свої метрики. Лише у
грудні 1919-го хвороба нарешті відступила. Але незабаром тут спалахнула нова
пошесть — чорна віспа, яка теж забрала життя кожного двадцятого… В останні
десятиліття смертність від епідемій значно зменшилася. Цьому ми завдячуємо
досягненням медицини: вакцинаціям, антибіотикам, поліпшеній гігієні й значно
прогресивнішій медичній допомозі. Завдяки успішній вакцинації Всесвітня
організація охорони здоров’я оголосила у 1979 році, що віспу знищено повністю.
У 2014 році жодна людина не була нею інфікована. Перемога була настільки
очевидною, що ВООЗ припинила вакцинацію людей від цієї хвороби. Разом із цим
учені завжди попереджали, що всі ці досягнення лише тимчасові. Якісь досі не
відомі віруси та інфекції десь чекають «свого часу». Як бачимо, ці побоювання
виявилися небезпідставними. Людство атакує коронавірус, вакцини проти якого ще
немає. Лихо ще й у тому, що попри досягнення сучасної медицини людство
залишається так само уразливим до розповсюдження недуги. Але якщо раніше
причиною цього була антисанітарія та відсутність профілактики, то тепер вірусу
«допомагає» світова мережа транспортних комунікацій. Хвора людина (і не одна!)
може протягом кількох годин опинитися в іншому місті, країні, на континенті й
стати джерелом спалаху масової епідемії. Відомо, що
Китай відвідують щомісяця кілька тисяч українців. Їхнє обстеження після
повернення в Україну сьогодні обмежується тільки вимірюванням температури тіла,
тоді як в інших країнах запроваджено обов’язковий чотириденний карантин.
Система санепідемстанцій у нас майже знищена, більшість вітчизняних лікарів
деморалізована реформою, внаслідок якої закриваються відділення медичних
закладів, зокрема й інфекційних, і скорочується медперсонал. Хто ж
здійснюватиме протиепідемічні заходи, якщо вони знадобляться? Та й чи готові
українці їх дотримуватися? На жаль, рівень медичної культури у багатьох наших
співвітчизників дуже низький: вони не привчені стежити ні за своїм, ні за
здоров’ям тих, хто їх оточує. Залишається тільки сподіватися, що світова
медична спільнота все ж зможе зупинити це вірусне цунамі. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Не панікуйте! ЧитатиКИТАЙСЬКИЙ коронавірус COVID-19, про який,
мабуть, і глухі почули, попри свою пряму небезпеку спричинив і опосередковану —
хвилю істерії, яка вже котиться Україною. Причому сталася «диверсія»: з
офіційної пошти МОЗ почала надходити інформація, нібито вже зареєстровано п’ять
випадків. Центр громадського здоров’я міністерства оприлюднив заяву, що це
неправдиве повідомлення. COVID-19 в Україні немає! На борту літака, який
евакуював із провінції Ухань українців, теж, за офіційними даними, інфікованих
нема: люди пройшли необхідні перевірки перед посадкою, вони здорові,
двотижневий карантин — це обов’язкові заходи, прийняті в усьому світі. Звичайно,
справедливо дорікнути владі, яка не організувала як слід евакуацію, через що
стривожені та дезінформовані люди у населених пунктах, де, імовірно, мали
розміщувати співвітчизників, лаштують «барикади». Однак і самим українцям слід
сприймати інформацію з холодною головою та не піддаватися на провокації.
Виконали і перевиконали ЧитатиПОДАТКІВЦІ радо звітують: станом на 1 січня
сума переплати всіх податків до бюджету становить 38,7 мільярда гривень. Це
трохи більше порівняно з попередніми роками (2019-го — 37,1 млрд грн, 2018-го —
38 млрд грн). У ДПС підкреслюють: інформація про те, що держбюджет за доходами
виконується виключно через переплату податків українцями, неправдива. Виконання
плану стало можливим завдяки правильному адмініструванню податків.
«Тінь» не зникає Читати846 МЛРД гривень, або майже чверть від
офіційного ВВП за 2018 рік, — таку цифру обсягу тіньових операцій оприлюднила
компанія Ernst&Young, яка співрацює з Україною. Левова частка тіньової
економіки породжена готівковими розрахунками — 19,7% ВВП (702 млрд гривень).
Боротися з цим негативним явищем НБУ планує, розвиваючи безготівкові
розрахунки: переведення на них соціальних виплат, податкових пільг,
встановлення торговельних POS-терміналів представниками малого та середнього
бізнесу, а також додаткове стимулювання споживачів до користування картками
тощо.
Селу — обіцянки Читати200 ТИСЯЧ робочих місць у селах за п’ять
років — такі плани назвав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського
господарства Т. Милованов. Добиватися результату збираються шляхом залучення
прямих інвестицій у сільське господарство, збільшення програм держ-підтримки,
створення спеціального фонду, бізнес-інкубаторів для 5000 малих і середніх
підприємств, нових механізмів для кооперації, підтримки виробників органічної
продукції, зменшення бюрократії щодо легалізації сезонних робіт, які нині поза
правовим полем тощо. «Українське село буде успішним тоді, коли люди будуть
успішними та багатими», — додав, замикаючи смислове коло, Т. Милованов.
Українському ж селу, яке за сотні років бачило і чуло незліченну кількість
планів та обіцянок, залишається тільки сподіватися…
Плата за ризик ЧитатиЗА ДАНИМИ Держслужби з питань праці, торік
найнебезпечнішими професіями були слюсар, газозварник, машиніст установок,
водій, будівельник, охоронець та певні професії сільськогосподарського сектору.
В січні цього року порівняно з минулорічним кількість смертельних випадків на
роботі зменшилась, а найнебезпечнішими залишились професії слюсаря та
газозварника — вісім летальних випадків. За даними ресурсу «OLX Робота»,
платили таким працівникам у середньому 10 500 грн, а торік їхня ставка зросла
до 12 500 грн. Далі за небезпекою — машиніст установок, зарплата торік зросла
на 10% і сягнула 11 000 грн. Сільгосппрацівники заробляли 9 750 грн. Найбільше
зросли зарплати водіїв — на 25% (до 15 000 грн). А будівельники, які теж
ризикові, отримували найвищу платню — 14 200 грн позаторік та 15 000 грн торік.
Хто в передовиках ЧитатиЗА ДАНИМИ Міністерства розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства, найприбутковішими сферами є IT-сектор,
сільське господарство, хімічне виробництво та фармацевтика. Причому дві перші
спроможні «вбудуватися в глобальні економічні ланцюги», бо працюють із
міжнародними компаніями, звідки черпають спроможність до конкуренції, навички і
технології. ІТ-бізнесу допомагає «сприятливий режим оподаткування», агросектору
— «дешева робоча сила». Своєю чергою хімвиробництво і фармацевтика виграють за
рахунок внутрішнього ринку.
Обережно: майже весна ЧитатиСПРАВЖНЬОЇ зими цього року практично не було,
за винятком кількох регіонів (Карпати, наприклад), відтак зимова риболовля або
природна ковзанка на річці чи озері залишились недоступними багатьом охочим.
Проте подекуди водойми таки скувало кригою, що стало причиною трагедій.
Моторошна звістка надійшла із Запорізької області: потонули троє п’ятирічних
дітей, котрі разом пішли гуляти на ставок, але провалилися під лід… На
Харківщині у м. Лозовій крига не витримала трьох підлітків, двох, на жаль,
врятувати не вдалось. А в с. Вільхівцях Харківського району та в м. Богодухові
у воді опинилися рибалки, один чоловік загинув. Держслужба з надзвичайних
ситуацій вкотре закликає зберігати здоровий глузд самим і особливо пильно
стежити за дітьми.
|