_01.01.1980

_{Щоб урожаїлось}

НА НАШЕ об’єднання припадає п’ята частина мінеральних добрив, що їх виробляє Україна. Щороку мільйон тонн аміачної селітри, карбаміду, безводного аміаку постачає наше підприємство колгоспам і радгоспам Радянського Союзу.

У листопаді минулого року стала до ладу нова технологічна лінія по випуску 450 тисяч тонн аміаку на рік. Плануємо в останньому році десятої п’ятирічки виробити додатково до завдання 5,6 тисячі тонн азотних добрив, із них одну тисячу тонн — до 110-ї річниці з дня народження В. І. Леніна.

А. ЛЕВАНДОВСЬКИЙ,

апаратник черкаського виробничого об’єднання «Азот», почесний хімік Союзу РСР.

_03.01.1980

_{Народ сповнений}

_{рішимості}

КАБУЛ, 2. (Кор. ТАРС). Нині більш як 15-мільйонний народ Афганістану, всі мусульмани країни висловлюють глибоку радість із приводу усунення тиранії Аміна, яка була злочинним знаряддям у планах американського імперіалізму. Весь народ сповнений рішимості йти вперед по шляху квітневої революції створення нового гордого, вільного і незалежного Афганістану.

У ці дні, заявив один із визначних релігійних діячів Афганістану, голова Ради улемів Абдул Азіз Седдик, йому надходять численні листи і телеграми з різних провінцій країни, в яких прості, чесні мусульмани і відомі служителі культу висловлюють свою підтримку курсові нового уряду. Вони вітають допомогу Радянського Союзу, подану відповідно до Статуту ООН, Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між ДРА і СРСР від 1978 року, а також відповідно до неодноразових звернень уряду Афганістану. Така допомога, підкреслив голова Ради улемів в інтерв’ю кореспонденту ТАРС, дає гарантію, що завоювання революції не будуть втрачені, а ісламська релігія не зазнає наруги. Всі афганці, мусульмани, весь наш народ рішуче відкидають зухвалі й безпрецедентні нападки імперіалістів та їхніх пособників на нашу країну, на її політику, на нашу дружбу з Радянським Союзом, заявив Абдул Азіз Седдик.

Ю. КОРНІЛОВ.

_19.03.1983

_{Вільний час — для кролівництва}

НАШІ ВИХОВАНЦІ працюють переважно на ударних новобудовах країни, там, де зводяться велетні енергетики — на Волзькій імені XXII з’їзду КПРС, Шушенській, Братській... Звідти на адресу училища приходять листи від адміністрації, партійних, профспілкових і комсомольських організацій із словами подяки за висококваліфікованих кухарів, кондитерів, продавців. Звісно, ми гордимося цим.

Торік у всіх групах училища відбулися збори на тему: «Твій особистий внесок у Продовольчу програму». Комсорг групи №163 Світлана Вергун тоді й запропонувала:

— Здебільшого наші учні — вихідці із сіл Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької областей. Як правило, літні й зимові канікули проводимо в батьків. Чому б кожному з нас у вільний час не зайнятися кролівництвом? Адже можемо виробити сотні кілограмів дієтичного м’яса. Це буде нашим конкретним внеском у розв’язання завдань Продовольчої програми.

Ініціативу відмінниці навчання підтримали всі учні. А вже восени на міжрайонну заготівельно-збутову базу Львівської облспоживспілки юнаки та дівчата відправили майже чотириста кролів.

Я. ДАНІВ,

директор Львівського технічного училища № 27.

_01.09.1984

_{У державному комітеті СРСР по цінах}

ДЕРЖАВНИЙ комітет СРСР по цінах повідомляє, що відповідно до рішення ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР з 1 вересня 1984 року знижено державні роздрібні ціни на такі товари народного споживання (у середньому в процентах): тканини з ацетатних і триацетатних ниток — 30; сукні, блузки та інший легкий одяг з ацетатних і триацетатних тканин — 20; дитячі верхні трикотажні вироби зі штучних і синтетичних ниток — 30; білизняні трикотажні вироби зі штучних і синтетичних ниток — 19; панчішно-шкарпеткові вироби з синтетичних ниток — 20; галантерейні вироби з ацетатних і триацетатних тканин       — 22; одяг з штучного хутра для дітей — 30; хустки пухові й чистошерстяні — 17; окремі види імпортних килимів — 20. Загальна сума зниження роздрібних цін у розрахунку на рік становитиме 2,2 мільярда карбованців.

_02.12.1984

_{Обличчя сільської садиби}

У НАШІЙ республіці багато робиться для реалізації положень Продовольчої програми країни, спрямованих на поліпшення соціально-побутових умов життя на селі. Практика значною мірою вже відповіла на питання, яким має бути сучасне житло селянина. Сьогодні вісімдесят процентів його — садибного типу.

А в пам’яті ще той час, коли багатоповерхові будинки з благословення Держцивільбуду швидко наступали на сільські вулиці. Проектанти, керуючись міркуванням економії (при уважному аналізі вона виявилася марнотратством), широко впроваджували в сільське житлове будівництво багатоквартирні дво-чотириповерхові будинки.

Виникла дивна ситуація: колгоспник переселяється в багатоповерховий будинок і починає зводити собі «дачу» на городній ділянці. Природно, за таких умов займатися підсобним господарством незручно, обтяжливо. Хто, скажімо, з мешканців четвертого поверху вдосвіта бігтиме годувати й доїти корову за околицю села?

Сільському жителю ніяк не обійтися без подвір’я. Раніше будь-який сільський двір, залежно від матеріального достатку, мав і традиційний набір приміщень, які зводилися на основі багаторічного досвіду господарювання і чітко відповідали своєму цільовому призначенню.

Як нині розташовувати підсобні приміщення, щоб вони були і зручні у використанні, і разом з тим узгоджувались із загальним ансамблем планової забудови вулиці, села в цілому? На нашу думку, необхідно вирішувати комплексно питання забудови подвір’я, щоб госпбудівлі відповідали єдиному архітектурному обрису, щоб не виникала потреба у «прибудовочках» і «надбудовочках».

Маємо враховувати й те, що проблема опалення сільського житла залишається актуальною. Обігріти сучасний селянський будинок, як ви знаєте, не просто, бо для його опалення навіть в умовах України в зимовий період необхідно від 3 до 5 відер вугілля на добу. А зблокування житлових будинків із господарськими приміщеннями дадуть змогу знизити витрати палива на 30-40 процентів. У даному разі господарські будівлі повинні прибудовуватися до глухої дворової стіни будинків по всій її довжині.

Є чимало книг, де детально роз’яснюється, як утримувати собак, кішок, риб і навіть земноводних. А от як утримувати худобу в умовах сільської садиби — такого посібника в продажу рідко коли знайдеш. А такі книги-порадники конче необхідні як для селян, так і для архітекторів і проектувальників.

Життя вимагає, щоб одночасно із всебічною агітацією за утримання худоби в особистому господарстві людей практично навчали елементарним прийомам господарювання. І в цьому значну роль повинні відіграти преса, радіо і телебачення. А що ж виходить? Є телевізійна передача «Наш сад» для дачників. А чому немає передачі «Моє особисте господарство» чи, можливо, «Моя садиба» для жителів села? Необхідно демонструвати більше кінофільмів і телепередач не про тварин узагалі, а й про звичайну корову, козу, свиню, вівцю, домашню птицю — про їх звички, особливості і користь для людини. Подібні розповіді, які поки що можна послухати лише в сім’ях, де утримують худобу, зацікавили б багатьох. Це прищеплювало б дітям (і навіть дорослим) любов до домашньої худоби.

Тільки за таких обставин новозбудовані господарські приміщення не стоятимуть пустками, а приноситимуть відчутну користь сім’ї та суспільству. Ми перебуваємо напередодні того етапу розвитку села, коли індивідуальна садиба набуватиме дедалі більшої соціальної цінності. Кожна така садиба — теж резерв у виконанні Продовольчої програми.

В. НІКОЛАЄНКО, архітектор.

Полтавська область.

_07.05.1985

_{Кожному до душі}

ГУРТОК ритмічної гімнастики — аеробіки — організувала секретар комсомольської організації колгоспу «Правда» Балтського району на Одещині Уляна Коваль. Правління колгоспу виділило приміщення для занять. Дівчата швидко освоїли комплекс складних вправ. Нещодавно вони виступили перед земляками.

Групу юнаків, яких приваблювало дзюдо, очолив колгоспний зоотехнік Микола Коваль, чоловік Уляни. Майже 50 юнаків та дівчат відвідують шахово-шашковий клуб колгоспу, у відкритті якого брав участь чемпіон світу Анатолій Карпов.

Заняття до душі знайдеться для кожного молодого хлібороба в колгоспі.

С. ШАНДАР.

_20.12.1985

_{Ідеї партії — в маси}

У ПАРТІЙНИХ організаціях, трудових колективах республіки розгорнулось глибоке вивчення і обговорення передз’їздівських документів партії — проєктів нової редакції Програми КПРС, змін у Статуті КПРС, Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на 1986-1990 роки і на період до 2000 року.

У всіх ланках системи політичної і економічної освіти проводяться спеціальні заняття, на яких комуністи і безпартійні з великим інтересом вивчають проєкти документів ЦК КПРС до XXVII з’їзду партії. У пропаганді і роз’ясненні передз’їздівських документів активну участь бере численний загін лекторів, пропагандистів, політінформаторів і агітаторів, працівників культури і мистецтва.

З метою подання практичної допомоги партійним організаціям у пропаганді і роз’ясненні проектів документів наступного XXVII з’їзду КПРС у всі області республіки направлені пропагандистські групи. Вони виступлять з лекціями перед партійним активом, у трудових колективах.

(РАТАУ).

_01.05.1986

_{Від Ради Міністрів СРСР}

НА Чорнобильській атомній електростанції тривають роботи по ліквідації наслідків аварії, яка сталася. В результаті вжитих заходів за минулу добу виділення радіоактивних речовин зменшилось, рівні радіації в районі АЕС і в селищі станції знизилися.

Здійснювані спеціалістами з допомогою контрольної апаратури вимірювання свідчать про те, що ланцюгової реакції поділу ядерного палива не відбувається, реактор перебуває в заглушеному стані.

Розгорнуто роботи по очистці забруднених ділянок прилеглої місцевості, до їх виконання залучено спеціалізовані підрозділи, оснащені необхідною сучасною технікою та ефективними засобами.

Деякі агентства на Заході поширюють чутки про те, що нібито при аварії на АЕС загинули тисячі людей. Як уже повідомлялося, фактично загинули 2 чоловіка, госпіталізовано всього 197; з них 49 залишили госпіталь після обстеження. Робота підприємств, колгоспів, радгоспів і установ іде нормально.