|
Версія для друку На головну Знову готуються до оборони Віталій НАЗАРЕНКО. Почалася
нова хвиля приватизації, і уряд виставив на продаж ДП «Чернігівторф».
Планується, що до кінця року два заводи-філії пустять із молотка. Думки
трудових колективів не питали, статистикою не цікавились. А вона така:
підприємство закінчило рік із прибутком і без боргів із зарплати. Попри це
профільне міністерство направило до Чернігова чергового «ефективного»
менеджера, який раніше в галузі не працював. ІРВАНЦІВСЬКИЙ торфозавод, котрий є філією ДП
«Чернігівторф» і розташований у селі Кути Семенівського району, нещодавно
відсвяткував 50-річчя. На цьому підприємстві працює близько 90 осіб. Воно є
одним із бюджетоутворювальних у районі і сплачує щороку близько 3,5 млн грн
податків у бюджети різних рівнів. Останні три роки завод вийшов на прибуток і
не має заборгованостей. Але уряд виставив його на приватизацію. — Мене
передовсім хвилює доля виробництва і колективу, — говорить директор Юрій
Журавльов. — На превеликий жаль, підсумки попередніх приватизацій промисловості
в нашому районі є невтішними. Хлібокомбінат, молокозавод, деревообробний,
крохмальний, цегляні заводи припинили свою діяльність. Я переконаний, що люди,
які прийшли проводити приватизацію, мають власний інтерес. Бо чому у
міністерства раптово виникає бажання призначити чергового в. о. директора ДП
«Чернігівторф»? Пана Юрія
підтримує голова профспілки Ірванцівського торфозаводу Віра Бурій: — Люди
занепокоєні. Їх турбує, чи працюватимуть вони після приватизації. Хвилюються і
жителі села Кути Другі, де наше підприємство утримує 16-квартирні будинки — там
живуть наші пенсіонери. Ми не хочемо, щоб хтось порізав прибутковий завод на
брухт. Тому колектив і громада боротимуться за збереження підприємства. У подібній
ситуації й колеги зі Смолинського торфозаводу. Його директор Валентина Огієнко
наголошує: уперше за багато років підприємство закінчило рік із прибутком і без
зарплатних боргів. Чотири мільйони гривень — саме стільки торік виплатив своїм
працівникам завод. Колектив заводу занепокоєний черговим призначенням людини,
далекої від торфогалузі. Міністерство і «Укрторф» знову це роблять за спинами
місцевої влади і трудових колективів. На думку працівників заводу, мета таких
призначень одна: підготувати заводи до подальшого знищення. «Ми вже три роки
поспіль звертаємось із проханням передати наші підприємства громадам, і три
роки нам відмовляють», — зауважила Валентина Огієнко. Юрист і
експерт із трудового права Олександр Кухарук називає призначення виконувача
обов’язків ДП «Чернігівторф» продовженням торішньої історії з рейдерством. — Трудовому
колективу та громадам три роки не давали можливості реалізувати їхнє право на
приватизацію. Натомість це підприємство намагались захопити рейдерським шляхом.
Деякі приватні фірми, які мають кінцевих бенефіціарів у Росії та ОРДЛО,
намагалися покласти фіктивну заборгованість на ДП «Чернігівторф». Показово, що
їм у цьому підгравали чиновники з міністерства, які організовували незаконне
постачання вугілля з окупованого Донбасу. За словами
правника, попри всі негаразди і відсутність допомоги від держави підприємство
вдалося врятувати. Нині торфозаводи не просто стабільно працюють, а збільшують
обсяги виробництва. І за цієї ситуації міністерство знову призначає невідомого
галузі виконувача обов’язків — Петра Слуценка. Він є власником низки приватних
підприємств, які займалися оптовою торгівлею металами і металевими рудами,
діяльністю холдингових компаній, підтриманням театральних і концертних заходів,
деякі згадуються у кримінальних провадженнях. А разом із ним туди заходить
сумнозвісний Ілля Рокоче, котрий, як відомо, став причиною численних протестів
трудових колективів, підписував із напівбандитськими формуваннями охоронні
договори на сотні тисяч гривень. — Як бачимо,
на жаль, із приходом нової влади змін на краще не відбувається, — із сумом
підсумовує Олександр Кухарчук. — Директор ДК «Укрторф» Андрій Озерчук досі на
посаді і досі каламутить воду. Я як юрист уже підготував позови на захист
інтересів трудових колективів. Будемо боротися і відстоювати права трудівників
у суді. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Не панікуйте! ЧитатиКИТАЙСЬКИЙ коронавірус COVID-19, про який,
мабуть, і глухі почули, попри свою пряму небезпеку спричинив і опосередковану —
хвилю істерії, яка вже котиться Україною. Причому сталася «диверсія»: з
офіційної пошти МОЗ почала надходити інформація, нібито вже зареєстровано п’ять
випадків. Центр громадського здоров’я міністерства оприлюднив заяву, що це
неправдиве повідомлення. COVID-19 в Україні немає! На борту літака, який
евакуював із провінції Ухань українців, теж, за офіційними даними, інфікованих
нема: люди пройшли необхідні перевірки перед посадкою, вони здорові,
двотижневий карантин — це обов’язкові заходи, прийняті в усьому світі. Звичайно,
справедливо дорікнути владі, яка не організувала як слід евакуацію, через що
стривожені та дезінформовані люди у населених пунктах, де, імовірно, мали
розміщувати співвітчизників, лаштують «барикади». Однак і самим українцям слід
сприймати інформацію з холодною головою та не піддаватися на провокації.
Виконали і перевиконали ЧитатиПОДАТКІВЦІ радо звітують: станом на 1 січня
сума переплати всіх податків до бюджету становить 38,7 мільярда гривень. Це
трохи більше порівняно з попередніми роками (2019-го — 37,1 млрд грн, 2018-го —
38 млрд грн). У ДПС підкреслюють: інформація про те, що держбюджет за доходами
виконується виключно через переплату податків українцями, неправдива. Виконання
плану стало можливим завдяки правильному адмініструванню податків.
«Тінь» не зникає Читати846 МЛРД гривень, або майже чверть від
офіційного ВВП за 2018 рік, — таку цифру обсягу тіньових операцій оприлюднила
компанія Ernst&Young, яка співрацює з Україною. Левова частка тіньової
економіки породжена готівковими розрахунками — 19,7% ВВП (702 млрд гривень).
Боротися з цим негативним явищем НБУ планує, розвиваючи безготівкові
розрахунки: переведення на них соціальних виплат, податкових пільг,
встановлення торговельних POS-терміналів представниками малого та середнього
бізнесу, а також додаткове стимулювання споживачів до користування картками
тощо.
Селу — обіцянки Читати200 ТИСЯЧ робочих місць у селах за п’ять
років — такі плани назвав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського
господарства Т. Милованов. Добиватися результату збираються шляхом залучення
прямих інвестицій у сільське господарство, збільшення програм держ-підтримки,
створення спеціального фонду, бізнес-інкубаторів для 5000 малих і середніх
підприємств, нових механізмів для кооперації, підтримки виробників органічної
продукції, зменшення бюрократії щодо легалізації сезонних робіт, які нині поза
правовим полем тощо. «Українське село буде успішним тоді, коли люди будуть
успішними та багатими», — додав, замикаючи смислове коло, Т. Милованов.
Українському ж селу, яке за сотні років бачило і чуло незліченну кількість
планів та обіцянок, залишається тільки сподіватися…
Плата за ризик ЧитатиЗА ДАНИМИ Держслужби з питань праці, торік
найнебезпечнішими професіями були слюсар, газозварник, машиніст установок,
водій, будівельник, охоронець та певні професії сільськогосподарського сектору.
В січні цього року порівняно з минулорічним кількість смертельних випадків на
роботі зменшилась, а найнебезпечнішими залишились професії слюсаря та
газозварника — вісім летальних випадків. За даними ресурсу «OLX Робота»,
платили таким працівникам у середньому 10 500 грн, а торік їхня ставка зросла
до 12 500 грн. Далі за небезпекою — машиніст установок, зарплата торік зросла
на 10% і сягнула 11 000 грн. Сільгосппрацівники заробляли 9 750 грн. Найбільше
зросли зарплати водіїв — на 25% (до 15 000 грн). А будівельники, які теж
ризикові, отримували найвищу платню — 14 200 грн позаторік та 15 000 грн торік.
Хто в передовиках ЧитатиЗА ДАНИМИ Міністерства розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства, найприбутковішими сферами є IT-сектор,
сільське господарство, хімічне виробництво та фармацевтика. Причому дві перші
спроможні «вбудуватися в глобальні економічні ланцюги», бо працюють із
міжнародними компаніями, звідки черпають спроможність до конкуренції, навички і
технології. ІТ-бізнесу допомагає «сприятливий режим оподаткування», агросектору
— «дешева робоча сила». Своєю чергою хімвиробництво і фармацевтика виграють за
рахунок внутрішнього ринку.
Обережно: майже весна ЧитатиСПРАВЖНЬОЇ зими цього року практично не було,
за винятком кількох регіонів (Карпати, наприклад), відтак зимова риболовля або
природна ковзанка на річці чи озері залишились недоступними багатьом охочим.
Проте подекуди водойми таки скувало кригою, що стало причиною трагедій.
Моторошна звістка надійшла із Запорізької області: потонули троє п’ятирічних
дітей, котрі разом пішли гуляти на ставок, але провалилися під лід… На
Харківщині у м. Лозовій крига не витримала трьох підлітків, двох, на жаль,
врятувати не вдалось. А в с. Вільхівцях Харківського району та в м. Богодухові
у воді опинилися рибалки, один чоловік загинув. Держслужба з надзвичайних
ситуацій вкотре закликає зберігати здоровий глузд самим і особливо пильно
стежити за дітьми.
|