КИТАЙСЬКИЙ коронавірус COVID-19, про який, мабуть, і глухі почули, попри свою пряму небезпеку спричинив і опосередковану — хвилю істерії, яка вже котиться Україною. Причому сталася «диверсія»: з офіційної пошти МОЗ почала надходити інформація, нібито вже зареєстровано п’ять випадків. Центр громадського здоров’я міністерства оприлюднив заяву, що це неправдиве повідомлення. COVID-19 в Україні немає! На борту літака, який евакуював із провінції Ухань українців, теж, за офіційними даними, інфікованих нема: люди пройшли необхідні перевірки перед посадкою, вони здорові, двотижневий карантин — це обов’язкові заходи, прийняті в усьому світі. Звичайно, справедливо дорікнути владі, яка не організувала як слід евакуацію, через що стривожені та дезінформовані люди у населених пунктах, де, імовірно, мали розміщувати співвітчизників, лаштують «барикади». Однак і самим українцям слід сприймати інформацію з холодною головою та не піддаватися на провокації.

ПОДАТКІВЦІ радо звітують: станом на 1 січня сума переплати всіх податків до бюджету становить 38,7 мільярда гривень. Це трохи більше порівняно з попередніми роками (2019-го — 37,1 млрд грн, 2018-го — 38 млрд грн). У ДПС підкреслюють: інформація про те, що держбюджет за доходами виконується виключно через переплату податків українцями, неправдива. Виконання плану стало можливим завдяки правильному адмініструванню податків.

846 МЛРД гривень, або майже чверть від офіційного ВВП за 2018 рік, — таку цифру обсягу тіньових операцій оприлюднила компанія Ernst&Young, яка співрацює з Україною. Левова частка тіньової економіки породжена готівковими розрахунками — 19,7% ВВП (702 млрд гривень). Боротися з цим негативним явищем НБУ планує, розвиваючи безготівкові розрахунки: переведення на них соціальних виплат, податкових пільг, встановлення торговельних POS-терміналів представниками малого та середнього бізнесу, а також додаткове стимулювання споживачів до користування картками тощо.

200 ТИСЯЧ робочих місць у селах за п’ять років — такі плани назвав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Т. Милованов. Добиватися результату збираються шляхом залучення прямих інвестицій у сільське господарство, збільшення програм держ-підтримки, створення спеціального фонду, бізнес-інкубаторів для 5000 малих і середніх підприємств, нових механізмів для кооперації, підтримки виробників органічної продукції, зменшення бюрократії щодо легалізації сезонних робіт, які нині поза правовим полем тощо. «Українське село буде успішним тоді, коли люди будуть успішними та багатими», — додав, замикаючи смислове коло, Т. Милованов. Українському ж селу, яке за сотні років бачило і чуло незліченну кількість планів та обіцянок, залишається тільки сподіватися…

ЗА ДАНИМИ Держслужби з питань праці, торік найнебезпечнішими професіями були слюсар, газозварник, машиніст установок, водій, будівельник, охоронець та певні професії сільськогосподарського сектору. В січні цього року порівняно з минулорічним кількість смертельних випадків на роботі зменшилась, а найнебезпечнішими залишились професії слюсаря та газозварника — вісім летальних випадків. За даними ресурсу «OLX Робота», платили таким працівникам у середньому 10 500 грн, а торік їхня ставка зросла до 12 500 грн. Далі за небезпекою — машиніст установок, зарплата торік зросла на 10% і сягнула 11 000 грн. Сільгосппрацівники заробляли 9 750 грн. Найбільше зросли зарплати водіїв — на 25% (до 15 000 грн). А будівельники, які теж ризикові, отримували найвищу платню — 14 200 грн позаторік та 15 000 грн торік.

ЗА ДАНИМИ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, найприбутковішими сферами є IT-сектор, сільське господарство, хімічне виробництво та фармацевтика. Причому дві перші спроможні «вбудуватися в глобальні економічні ланцюги», бо працюють із міжнародними компаніями, звідки черпають спроможність до конкуренції, навички і технології. ІТ-бізнесу допомагає «сприятливий режим оподаткування», агросектору — «дешева робоча сила». Своєю чергою хімвиробництво і фармацевтика виграють за рахунок внутрішнього ринку.

СПРАВЖНЬОЇ зими цього року практично не було, за винятком кількох регіонів (Карпати, наприклад), відтак зимова риболовля або природна ковзанка на річці чи озері залишились недоступними багатьом охочим. Проте подекуди водойми таки скувало кригою, що стало причиною трагедій. Моторошна звістка надійшла із Запорізької області: потонули троє п’ятирічних дітей, котрі разом пішли гуляти на ставок, але провалилися під лід… На Харківщині у м. Лозовій крига не витримала трьох підлітків, двох, на жаль, врятувати не вдалось. А в с. Вільхівцях Харківського району та в м. Богодухові у воді опинилися рибалки, один чоловік загинув. Держслужба з надзвичайних ситуацій вкотре закликає зберігати здоровий глузд самим і особливо пильно стежити за дітьми.