|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Землесуміш для вигонки розсади У ГОРОДНИКІВ настає гаряча пора — вирощування розсади. Однією з найважливіших складових цієї справи є вибір ґрунту або ж приготування його власноруч. Від якості ґрунту залежить, якою буде розсада. Ті люди, що бувають у селі наїздом, переважно влітку, і вирощують розсаду в міській квартирі, часто вирушають у спеціалізований магазин і купують готовий ґрунт. Є, звичайно, сумлінні його виробники, але є й ті, хто під виглядом ґрунтових сумішей продає чистий торф. Тому певніше буде приготувати хорошу землесуміш самостійно. Ґрунт для вирощування розсади може складатися з різних компонентів, але при цьому повинен неодмінно відповідати загальним вимогам. Він має бути родючим і збалансованим. Тобто, крім органічних речовин, в його складі повинні бути макро- і мікроелементи у доступній для рослин формі. Також він має бути легким, пухким, пористим, щоб забезпечувати вільний доступ кисню до кореневої системи розсади, добре вбирати вологу і утримувати її та бути «живим» — містити корисну для рослин мікрофлору. Найоптимальніший рівень кислотності (pH) — близький до нейтрального: 6,5-7,0. В ґрунті для розсади не повинно бути насіння бур’янів, яєць і личинок комах, черв’яків і хвороботворних мікроорганізмів. Не варто брати компоненти для суміші біля великих автомагістралей і аеродромів, з міських газонів тощо. Натомість годиться ґрунт із лісу, гаю, лісопосадки. Щоб виготовити високоякісну суміш для розсади, використовують як органічні, так і неорганічні компоненти в різних пропорціях. З органіки: дернова земля. Її заготовлюють з осені. Якщо її немає, можна взяти землю з городу; листова земля. Перепрілий листовий опад будь-яких порід дерев, крім дуба і верби: в їхньому листі багато дубильних речовин; перегній. Торф. Мох сфагнум. Зернове і соняшникове лушпиння. Деревний попіл (особливо цінується березовий). Сира яєчна шкаралупа (висушена і потовчена). З неорганічних компонентів якість ґрунтосуміші поліпшують такі: промитий річковий пісок (промивати потрібно до повного видалення домішок, до прозорої води). Чим світліший пісок, тим краще. Перліт — екологічно чистий матеріал, pH нейтральний, який не містить важких металів. Перліт не розкладається і не гниє, має високу (близько 400% своєї ваги!) вологоємність. Його застосовують, щоб підвищити пухкість і повітропроникність ґрунту, запобігти його ущільненню і утворенню кірки на поверхні. Він підтримує оптимальне зволоження ґрунту — вбираючи вологу, поступово віддає її рослині, тим самим запобігаючи загниванню коренів. Вермикуліт — високопористий екологічно чистий матеріал. Має ті ж властивості, що й перліт, але у невеликих кількостях містить ще і калій, кальцій та магній. Перліт і вермикуліт у чистому вигляді використовують для вирощування розсади гідропонним методом на поживних розчинах. Склад суміші підбирають залежно від вирощуваної культури. Для перцю, томатів, баклажанів, капусти оптимальні такі ґрунтосуміші: земля (дернова або листяна), торф (перегній) і пісок (перліт, вермикуліт) у співвідношенні 1:1:1; дернова земля, листяна земля, перегній і пісок (перліт, вермикуліт) — 3:3:3:1. Для перцю, томатів, капусти, селери, цибулі та баклажанів можна використовувати такий склад: перегній, дернова земля і пісок — 1:2:1. На відро суміші додати дві склянки попелу, а під капусту ще одну склянку вапна гідратного. Для вирощування розсади огірків змішують перегній і дернову землю (1:1), на відро суміші додають склянку деревного попелу. Для знезараження ґрунту від збудників хвороб, дрібних личинок і яєць шкідників вдаються до таких способів. Пропарювання: тижнів за два до використання ґрунт пропарюють на водяній бані протягом 2-3 годин. Кришка ємності повинна бути закрита. Прожарювання: 30 хвилин у духовці, розігрітій до плюс 40°С. Проморожування: заготовлену землю залишають на вулиці, укривши від опадів. За кілька тижнів до використання її заносять до будинку, відігрівають, змішують з іншими компонентами і знову виносять на мороз. Версія для друку До списку статтей | ГОСТЕМ сторінки в наступному куточку буде вчений агроном із с. Оникієвого Маловисківського району Кіровоградщини І. А. Дзигора, який розповість про перспективні сорти яблунь. Чому вони такі популярні, запитує садівник, і відповідає: тому що мають збільшені бали щодо смакових якостей, високі товарні й технологічні показники, довго зберігаються. Тож вчитаймося в короткі характеристики кожного з пропонованих сортів і виберімо для себе найкращий. Також дамо пораду М.М. Богацькому з с. Конатнівців Шаргородського району Вінниччини та іншим городникам, як і що робити, аби цибуля не стрілкувалася. Ну, а господиням, сподіваємось, буде не зайвим нагадування правил варіння рису, адже він більше смакує, коли не злипається і зернинки відстають одна від одної.
|