Добрий господар

Рослини довгого і короткого дня

СЕРЕД численних фізичних, хімічних і біологічних факторів, що впливають на ріст і розвиток рослин, чи не головним є освітлення. Світлові промені здатні прискорювати або сповільнювати хімічні процеси в клітинах рослин, стимулювати обмін і регулювати ріст. Суттєве значення для розвитку рослин має також їхня біологічна реакція на тривалість дії світла — фотоперіодизм. Потреба рослин в освітленні може дуже сильно відрізнятися. Залежно від географічних особливостей їх походження розрізняють рослини довгого дня, рослини короткого дня і нейтральні.

Характерною прикметою перших є початок фази цвітіння за умови збільшення тривалості світлового дня до 13 і більше годин на добу. Якщо світловий день коротший і освітлення недостатнє, вони будуть продовжувати свій ріст, інтенсивно утворюючи зелену масу, але не вступаючи у фазу цвітіння. Зазвичай у цю групу входять рослини помірних і північних широт.

З відомих нам городніх культур до рослин довгого дня належать морква, селера, буряк, цибуля, редиска, капуста, картопля, салат, шпинат, редька, петрушка, кріп, ріпа, пастернак, бруква та ін.; злакові: пшениця, жито, ячмінь, овес. При короткому періоді освітлення рослини довгого дня не зможуть утворювати плоди, або урожай буде незначним. Ця особливість довгоденних рослин визначає і правильні терміни їх сівби. Так, у разі пізньої сівби вони дають менший і гіршої якості врожай, ніж при ранній весняній сівбі. Цікаво, що після завершення плодоношення подальший розвиток рослин практично не залежить від тривалості денного освітлення.

Рослини короткого дня — це зазвичай мешканці південних широт. Найпоширеніші городні культури, що входять до цієї групи, — квасоля, перець, баклажани, помідори, огірки, гарбузи, диня, кукурудза, кабачки, соняшник, базилік; із зернових: просо, бавовник, суданська трава, кунжут, соя та ін. Для їх цвітіння і плодоношення необхідною умовою є тривалість темного часу доби понад 12 годин.

Третя група — нейтральні культури (гречка, цикламен, кавун, спаржа, а також більшість сортів і гібридів культур, вирощуваних і адаптованих для середніх широт). Вони розвиваються, цвітуть і плодоносять без яскраво вираженої залежності від тривалості дня і ночі.

Чутливість рослин до співвідношення дня і ночі може дещо змінюватися залежно від нав­колишньої температури, вологості, інтенсивності та якості освітлення, а також від мінерального живлення рослин. Реагувати на тривалість освітлення може як доросла рослина, так і насіння.

Проростання деяких культур можливо тільки в темряві, інші вимагають чергування світла і темряви, або тільки світла. Знаючи цю особливість рослин, можна легко регулювати плодоношення довгоденних або короткоденних культур і збирати кілька врожаїв за літній період. Достатньо тільки створювати їм необхідні умови — затінення або додаткове освітлення.

Освітлення рослин може бути як природним (сонячне чи місячне світло), так і штучним (електричні лампи і різні випромінювачі). Не можна ігнорувати також різний вплив спектра світлових променів в залежності від довжини їхніх хвиль. До найважливіших належать червона і синьо-фіолетова зони спектра. Саме вони діють на обмін речовин і процес росту рослин. Короткоденні рослини сприймають синє світло як темряву і швидше переходять до цвітіння. Так само реагують довгоденні рослини на світло червоного спектра. Але синьо-фіолетовий провокує у них уповільнення росту і гальмування функції плодоутворення.

Найнейтральніше світло зеленого спектра. Він не спричинює відчутних змін у рості й розвитку рослин. Інфрачервоне випромінювання сприяє отриманню швидкого врожаю. А при його зниженні вегетаційний період затягується, але показник врожайності збільшується.

Щоб успішно вирощувати овочеві та зернові культури, необхідно враховувати вплив на них як тривалості освітлення, так і якості світла. Керуючи цими факторами, можна регулювати процеси росту і рівень урожайності з метою підвищення продуктивності культур.