Добрий господар

Хочa й родичі, тa різні

Андрій НАВРОДСЬКИЙ.

ЧОРНИЦЯ і лохина подібні одна до одної: належать до сімейства вересових. (На фото кущ і ягоди чорниці ліворуч, а лохина — праворуч).

Лісові ягоди наші пращури назвали чорницями, тому що вони чорного кольору і під час їх збору «чорняться» руки. До речі, ці фіолетового кольору ягоди застосовували і як рослинний барвник для таврування м’яса. Про те, що чорниці дуже корисні для життєдіяльності всіх органів і систем людського організму, написано дуже багато, зокрема й у нашому «Пості здоров’я». Поговоримо про інше.

Як відомо, чорниця (лісова) не входить до списку рослин культурного виробництва і не застосовується для культурного вирощування. Вона здебільшого вимагає «диких» умов природи. Селекційні роботи проводять в основному з лохиною. Відрізнити лохину від чорниці можна, розрізавши ягоди навпіл. Перша має світло-зелену середину, а друга — червону або ж фіолетову. Ягоди лохини ніжніші на смак. 100 грамів свіжих ягід лохини містять 1 г білка, 6,6 г вуглеводів, 0,5 г жиру. Також у них наявні пігменти, клітковина, натрій, магній, фосфор, калій, каротиноїди, провітамін А, вітаміни С, К, РР, вітаміни групи В.

Візуально рослини також різняться. Кущі лохини ростуть вищими за чорничні — можуть сягати 1,5 м заввишки. Ягоди на чорничних кущах розташовуються поштучно, а на лохині — ніби гронами. За розміром чорничні ягоди трохи менші й мають округлу форму, в той час як ягоди лохини витягнуті. Листя також різниться.

Щодо вирощування, то підприємці не бачать сенсу культивувати чорницю, а от лохину вирощують. Серед численних правил агротехніки головним є те, що рослина ця дуже вибаглива до особливостей ґрунту і дуже хворобливо реагує на порушення кислотно-лужного балансу, тому при низькому показнику кислотності проводять підкислення ділянки. Ті, хто займається вирощуванням лохини, знають, що її мичкувата коренева система не має достатньо тонких всмоктуючих волосків, але вона обплетена грибними нитками, які виконують роль переносника-постачальника поживних речовин з ґрунту. Практика показала, що саме наявність мікоризи (симбіозу коренів із грибами) робить цей чагарник стійкішим за інші, і за правильної агротехніки він чудово розвивається.

Найкращою для посадки лохини є затишна ділянка з південного боку будівлі або паркану. Висаджують її восени чи ранньою весною (до початку сокоруху). Перевагу все ж надають осінньому садінню — рослина в цьому разі встигає адаптуватись і прижитися на новому місці, а навесні одразу ж починає рости. Оптимальні міжряддя — 2 метри. За такої схеми рослини отримуватимуть достатньо освітлення, їх буде зручно підживлювати. В малосніжні зими кущики бажано утеплювати. А от спекотного літа — охолоджувати, обприскуючи їх прохолодною водою. Ця процедура посилює фотосинтез та мінімізує стрес від перегріву рослин. Родити лохина починає на третій-четвертий рік, а у повне плодоношення вступає на шостий-сьомий. За правильного догляду кожний кущ дає близько чотирьох кілограмів ягід, деякі сорти — до 10 кг. Ягоди ранніх сортів достигають наприкінці червня, середньостиглих — наприкінці липня, а пізніх — у першій половині серпня. Реалізовують ягоди у свіжому та замороженому вигляді.

Чорниця лісова цього року також мала неабиякий попит на споживчому ринку. Вродила вона в українських лісах непогано. Правда, була дрібніша, ніж зазвичай. Люди здавали її на приймальні пункти свіжою по ціні від 50 до 70 гривень за літр. Переробники пропонували заморожену по гуртовій ціні від 80 до 100 гривень за кілограм.

Щодо подальших порівнянь, то лохина на відміну від чорниці дуже вимоглива до збору, зберігання і транспортування. Щоб вона не втратила товарний вигляд, свіжі ягоди перевозять у спеціальних рефрижераторах, дотримуючись необхідних температурних норм. Зазначу, що ягоди чорниці та лохини зберігають у замороженому, сушеному, консервованому вигляді.