Архів
Вівторок,
18 лютого 2020 року

№ 12 (19760)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну
  • Історія рідного краю

Змієві вали

Олеся КОСТЕНКО.

www.wikimedia.org

На південній околиці Києва подекуди добре видно залишки давніх земляних насипів, які колись простягалися на сотні кілометрів. На Правобережжі вони тягнулися на захід від Дніпра, а на Лівому березі — на схід. Це Змієві вали. Сліди їх можна знайти не тільки в столичній області, а й на Житомирщині, Черкащині, Чернігівщині, Полтавщині.

ЧОМУ вони так називаються і хто та для чого їх збудував?

На думку археолога Артема Борисова, ця назва пішла з легенди. У Х — на початку ХІ століть (учені схиляються до того, що саме в цей час були збудовані Змієві вали) прості люди думали: таке грандіозне за масштабами будівництво не могло обійтися без надлюдських сил. Так і народилася легенда про те, що давньоруські богатирі здолали змія, який нібито жив біля Києва, впрягли його в рало і провели височезну й довжелезну борону — вали.

Призначенням валів був захист княжої столиці — Києва від кочовиків, які, пересуваючись степом, часто нападали. Володимир почав будувати вали вздовж Стугни, Сули, Десни, цей напрямок продовжив Ярослав Мудрий. Судячи з такого розташування, можна сказати, що укріплення виправдали себе. Недарма лінії цих валів збігаються з оборонними лініями пізнього середньовіччя та Нового часу. Навіть перед Другою світовою війною захист Києва проходив тими ж місцями.

Дивує, як у той час можна було збудувати такі масштабні споруди, адже їх спершу потрібно було спланувати. Звідки взяли людей для всього цього? Дослідження вказують на те, що давньоруські князі мобілізували на будівництво близько чотирьох тисяч чоловік, відірвавши їх від сільськогосподарських робіт та ремісництва. Будівничі копали землю рильцем — дерев’яною лопатою із залізним окуттям, а дерева вирубали сокирою — оце й увесь інструмент у той час. Але технологічний процес був продуманий та відшліфований до найменших дрібниць, тому робота просувалась, як на ті часи, досить швидко. Мабуть, тому люд і був певен, що без допомоги якоїсь містичної істоти не обійшлося. Вважається, що копачі жили у тимчасових таборах і постійно пересувалися. У долинах річок паслася худоба, яка їх годувала.

Будуючи Змієві вали, наші пращури використовували попередні укріплення скіфських часів. Так, в оборонну лінію було вписане скіфське городище Круглик поблизу Києва. Науковці посилаються на те, що на той час уже існували складні інженерні споруди — Десятинна церква, Софія Київська, тобто досвід у будівництві був. Можна припустити — запрошували майстрів-інженерів із Візантії, які допомогли спланувати, налагодити процес побудови укріплень та їхнє обслуговування.

Змієві вали мали вигляд стіни з дерева та землі і довгих насипів. Вони не були унікальним явищем. Китайська стіна, скажімо, це також довгий вал, зведений із каменю. Вали були і на військовому кордоні Римської імперії.

Відомо про різні функції ліній оборони. Коли звели лінію по Росі біля Білої Церкви, Корсуня, Богуслава, то лінії по Стугні втратили своє військове значення. Вали поступово просувалися на південь — так Київ відгороджувався від Степу. Наприкінці ХІ — на початку ХІІ століть звели останній вал на Росі, після чого система оборони змінилася.

Зараз активні дослідження Змієвих валів припинилися, що непокоїть істориків та археологів, зацікавлених у тому, щоб відшукати тимчасові поселення будівничих і тих, хто обслуговував ці вали. Нові дослідження дали б нові відомості про ті часи. Проте наразі вдалося лише зафіксувати рештки валів. Відповідна документація стане основою програми щодо охорони цієї історичної пам’ятки. А так території, де зафіксовані стародавні оборонні укріплення, невиокремлені із сільськогосподарських земель, лісництв, що негативно позначається на їхньому збереженні.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Перспективи туманні
Читати
Набирають заручників?
Читати
Заробили більше
Читати
Ловитимуть «на живця»
Читати
Будьте обережні!
Читати
Газ — найдешевший
Читати
Iз Заходу — на Схід
Читати
Демонструють прибутковість
Читати





Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове