|
Версія для друку На головну Час запалювати зорі Ганна КЛІКОВКА. Запорізька область. Фото Анни Головко. У
селі Веселянка, неподалік Запоріжжя, ентузіасти взялися врятувати від
цілковитого занепаду шкільну обсерваторію! Саме ту, з якої півтора століття
тому сільські дітлахи спостерігали зоряне небо. ТАКЕ диво тоді для них влаштував граф Іван Канкрін, сенатор і меценат,
землевласник, державний діяч. Граф мешкав у Веселянці в своєму маєтку з 1881
року, повернувшись з російсько-турецької війни. Займав високі посади та був
почесним громадянином міста Олександрівськ. Став меценатом і одним із
засновників Олександрівського механіко-технічного училища (сучасна Запорізька
політехніка). У селах нинішнього Запорізького району донині добрим словом
згадують Канкріна, його благодійність була просто вражаючою. У своїй рідній
Веселянці споруджував винокурні та ретифікаційні заводи, займався обробітком
земель, власним коштом побудував земську лікарню, школу для дітей робітників, а
при ній у 1882-му — справжню обсерваторію! Міцна
правильно споруджена шкільна обсерваторія працювала аж до кінця 1980-х років XX
століття, а потім було втрачено телескоп і почався період тихого вмирання.
Тепер у старовинному історичному приміщенні — склад вугілля для школи. Будівля
руйнується й занепадає. Втім, все у
світі має логічні ланцюжки, яким не дано перериватися й через століття. Серед
нового покоління, на щастя, є люди, не байдужі до минувшини і здатні змінювати
світ заради майбуття. Знайшлися вони й у Веселянці. Мешканці селища Євген
Хмелевський із родиною та активістка Анна Головко організували громаду й
запустили проєкт із відновлення обсерваторії. Вони зібрали ентузіастів на
перший суботник і вже укріпили цеглу на даху. — Наступним
етапом належить замінити залізний дах, реставрувати купол, укріпити фундамент,
очистити приміщення від вугілля. До речі, в школі, якій належить це приміщення,
пообіцяли після толоки прибрати звідти паливо, — розповіла Анна Головко. —
Головне, що ми вже першими діями призупинили руйнацію незвичайної архітектурної
пам’ятки старовини. Адже такого вже ніхто не спорудить, а в майбутньому, коли
проєкт увінчається встановленням телескопа, це буде надзвичайно цікавий
туристичний об’єкт! Звичайно, усе це потребує потужної фінансової підтримки,
робочих рук. Ми відкрили благодійний рахунок, знаходимо у мережах багатьох
прихильників. Було б неймовірною удачею натрапити на такого сучасного Канкріна,
який би захотів, щоб на оновленій обсерваторії красувалося його ім’я. Мріємо… А поки що
Євген з дружиною Лілею, Анна, їхні друзі-ентузіасти гуртують товариство до
наступних суботників. Спрямували листи на адреси Григорівської сільської ради і
постійних депутатських комісій із питань охорони здоров’я, освіти, культури,
спорту і соціального захисту із проханням посприяти добрій справі. Вони
сповнені гарних планів і властивої молодості романтики. «Виїхати за місто,
відпочити на березі річки, посмакувати екологічними фруктами та овочами, адже у
Веселянці селяни вирощують найсмачніші томати і зелень, а ще й гарного вечора
подивитись через справжній телескоп на зоряне небо! Особисто я дуже люблю такі
проєкти. А як цікаво буде дітям! І від міста всього 15 кілометрів, дістатися
зручно і легко», — написала Анна на своїй сторінці у соцмережі. Справді, час
здійснення сміливих бажань, бо коли ж їх і реалізувати, як не замолоду! Граф
Іван Канкрін з високості, ймовірно, усміхається… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Перспективи туманні Читати«ЗЕЛЕНА» влада з усіх сил намагається
намалювати красиву картинку «квітучої України» після запровадження ринку землі
(відповідний законопроєкт перебуває на розгляді ВР у 2-му читанні). Однак, як
кажуть, не все так однозначно. У Нацбанку не беруться прогнозувати, що
станеться після скасування мораторію і переходу до нових земельних відносин.
Зокрема, заступник голови НБУ О. Чурій заявляє, що припливу іноземної валюти
для купівлі сільгоспугідь, імовірно, не буде, виходячи з положень проєкту
документа. «Поки що ми не зовсім розуміємо, який буде ринок землі, і нам дуже
важко робити якісь прогнози, — наголосив посадовець. — Потрібно мати на руках
кінцевий варіант реформи і звідти вже щось прораховувати».
Набирають заручників? Читати15 ЛЮТОГО Прикордонне управління
Федеральної служби безпеки РФ заявило, що затримало в Азовському морі
українське судно з чотирма нашими співвітчизниками на борту. Згідно з
повідомленням російської сторони, рибалки начебто не мали документів, на борту
був незаконний улов. Представництво Президента України в Автономній Республіці
Крим повідомило, що відстежує ситуацію, підкресливши необхідність визначення
позиції щодо правового статусу Азовського моря і Керченської протоки, а
прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом незаконного
захоплення судна з нашими громадянами. Нагадаємо, раніше контррозвідка СБУ
заявила про порушення норм міжнародного права співробітниками ФСБ щодо
українців, які ловлять рибу в азовській акваторії.
Заробили більше ЧитатиУ НАЦІОНАЛЬНОМУ банку порахували обсяг
приватних грошових переказів із-за кордону за минулий рік формальними та
неформальними каналами: близько 12 млрд дол. (торік — 11 мільярдів). З них
через системи переказу коштів надійшло 2,3 млрд дол. Найбільший обсяг — 18% —
зі США, далі йдуть Ізраїль (14%), Італія (9%), Польща та РФ (по 7%), інші 219
країн (45%). Водночас з України надіслано 0,6 млрд дол. загалом, із них 0,4 млрд
— через системи переказу коштів: в РФ — 31%, у Грузію — 11%, в Азербайджан —
6%, у Китай та Узбекистан — по 5%, в інші 195 країн — 42%.
Ловитимуть «на живця» ЧитатиДОТРИМАННЯ Правил дорожнього руху, зокрема
пропуск спецтранспорту, який їде на виклик, — на жаль, на наших дорогах і досі
проблема. Аби виявити несумлінних водіїв, Міністерство внутрішніх справ
вирішило влаштувати двотижневі профілактичні заходи «Увага! Спецсигнали!».
Машини «швидкої» та ДСНС, які їдуть на виклики з відповідними маячками та
сиренами, супроводжує патрульна поліція, котра перевіряє, чи пропускають їх
інші учасники руху. За кілька годин патрульні виписали 64 адмінпротоколи на
водіїв-порушників. Додамо, що всім учасникам руху слід бути пильними та
уважними не тільки впродовж профілактичних заходів, аби не «попастися», а завжди,
адже спецтранспорт квапиться на виклик, бо хтось потребує допомоги, і втрачений
час може коштувати людині життя.
Будьте обережні! ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держслужби з надзвичайних
ситуацій, 13 лютого поблизу гори Драгобрат у Карпатах загубились одразу п’ять
туристів: громадянка Литви, а також троє киян та полтавчанка. На щастя, їх швидко
знайшли, при цьому вони не були травмовані чи обморожені. Рятувальники вкотре
закликають туристів не виходити в гори у період погіршення погодних умов і
значної лавинної небезпеки. Адже нехтування елементарною обережністю може
призвести до трагедії (торік, нагадаємо, у Карпатах загинуло кілька туристів).
Газ — найдешевший ЧитатиЕНЕРГЕТИЧНИЙ провайдер ETG.UA повідомив,
що починаючи з ІІІ кварталу минулого року вартість блакитного палива на
українському ринку впала до позначки 186 доларів за 1 тис. кубометрів — мінімум
для останніх 10 років. На це є три причини: тепла зима; заповнення
європейськими учасниками ринку всіх доступних сховищ через очікування вирішення
«транзитного» питання, після розв’язання якого пропозиція перевищила попит;
коронавірус, унаслідок спалаху якого китайська промисловість, що є основним
світовим споживачем газу, суттєво скоротила виробництво. Експерти заявляють, що
істотного корегування ціни в бік підвищення, вочевидь, не буде.
Iз Заходу — на Схід Читати«УКРЗАЛІЗНИЦЯ» уклала рейтинг напрямків
за популярністю. На першому місці поїзд Ужгород — Лисичанськ, який перевіз
торік 1,17 млн пасажирів. За ним іде потяг Хмельницький — Лисичанськ (1,04 млн
пасажирів). Далі у п’ятірці лідерів Миколаїв — Рівне (816 тисяч пасажирів),
Маріуполь — Львів (808 тисяч пасажирів) та Львів — Бахмут (777 тисяч
пасажирів).
Демонструють прибутковість ЧитатиТОРІК банки заробили, за попередніми
даними, 60 мільярдів гривень — утричі більше, ніж позаторік. Лідер,
безсумнівно, «ПриватБанк» — 32 мільярди гривень. Як підкреслила заступник
голови НБУ К. Рожкова, риторично звертаючись до критиків, «це не надприбутки
держбанків від облігацій внутрішньої державної позики — це реальний прибуток
банківського сектору; якщо подивитись на процентний дохід держбанків, то
інвестовані облігації — це лише 12%». Торік число збиткових банків зменшилося
порівняно з позаминулим роком із 18 до шести. Втім, за словами К. Рожкової,
високі прибутки з об’єктивних причин будуть не завжди, але «це не скасовує того
факту, що банківський сектор сьогодні у відмінному стані».
 Мал. А. Василенка.
|