Архів
Вівторок,
18 лютого 2020 року

№ 12 (19760)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну
  • Освітня панорама

А хто, питається, винен?

Олена КОЩЕНКО.

ДІТИ, які навчаються у маленьких сільських школах, як мінімум на два з половиною роки відстають у своїх результатах у навчанні від своїх однолітків із великих шкіл, включаючи й опорні. Це засвідчила перевірка учнівських знань, нещодавно проведена в масштабах усієї країни міжнародною експертною організацією PISA, зробила заяву міністерка освіти і науки Ганна Новосад.

Прикро чути ці слова з вуст очільниці міністерства, головним завданням якого в усі часи якраз і є забезпечення рівних умов доступу до належної середньої освіти українських дітей, причому незалежно від місця проживання. І найприкріше те, що політика МОН стосовно маленьких сільських шкіл не змінюється. Яка б влада у країні не ставала біля керма, ніхто не докладав зусиль, щоб вдихнути у них друге життя. Десятками років всі дивилися на занепад сільської освіти і… нічого не робили. Такі школи просто механічно «пускали під ніж». Ось і торік було закрито понад 300 маленьких шкіл. Міністерка не змогла спрогнозувати, скільки шкіл буде закрито у 2020 році, оскільки їх «оптимізація» відбувається за рішенням місцевих громад. Хоча й наголосила, що МОН і під її керівництвом підтримуватиме цей процес.

Що заслужили, те й дістали

НИНІШНЬОГО року 136 закладів вищої освіти отримають кошти з держбюджету, нараховані їм за новою формулою, яка вже враховує не лише кількість місць держзамовлення, а й ряд інших показників їх діяльності. Зокрема, серед них наявність у міжнародних рейтингах (таких п’ять українських університетів), наукова діяльність, а також кількість грошей на дослідження, які заклад залучає від бізнесу та з міжнародних грантів… За словами заступника міністра освіти і науки Єгора Стадного, нова система фінансування вищої освіти стимулюватиме університети передовсім розвиватися та відповідати на запити ринку праці, а не просто «полювати» за місцями держзамовлення.

Тим часом уже з наступного року на фінансування ЗВО почне істотно впливати ще й показник працевлаштування випускників. Для цього нинішнього року Міносвіти запустить електронну систему, яка досліджуватиме, чи працюють випускники того чи іншого університету на посаді, що вимагає вищої освіти. Ясна річ, цей показник стимулюватиме виші враховувати потреби ринку праці та сприяти працевлаштуванню своїх студентів.

Атестат — після ЗНО

ЦЬОГО року Державну підсумкову атестацію (ДПА) у формі Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) складатимуть усі учні, які здобувають повну загальну середню освіту. Ті з них, хто планує вступати до закладу вищої освіти, тестуватимуться ще й із профільних предметів.

За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, нині кількість учнів, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, становить майже 350 тисяч. Також участь у ЗНО візьмуть випуск­ники закладів загальної та вищої освіти минулих років, які планують здобувати вищу освіту. Зазвичай їх близько 10% від тих, хто набуває повну загальну середню освіту поточного року. Реєстрація учасників ЗНО триватиме до 24 березня.

Знайшлися гроші на школи

ПІСЛЯ кількамісячної затримки виплат заробленого вчителям, що призвело до масових протестних акцій у регіонах і столиці, уряд таки винайшов кошти і спрямував додатково 2,2 млрд грн на зарплати.

Також уряд надав 3,5 млрд грн субвенцій на програму «Спроможна школа для кращих результатів», що передбачає розвиток опорних шкіл, у яких навчаються понад 350 дітей. Їх можна буде використати на ремонт або завершення будівництва шкіл, закупівлю обладнання і облаштування навчальних кабінетів, оновлення інтер’єрів у шкільних приміщеннях. Субвенція надається на засадах співфінансування з місцевих бюджетів. Так, проєкти, що фінансуються з обласного бюджету або реалізуються в містах обласного значення, ОТГ з адміністративним центром у таких містах, матимуть 70% бюджетних коштів та 30% — із обласного бюджету. Проєкти в ОТГ та районах — відповідно 90 і 10%, села/селища зі статусом гірських та населені пункти на лінії зіткнення — 95 і 5%.

Подбали про дітей з окупованих територій

У НЕПОВНОЛІТНІХ, які проживають на окупованих територіях, вже найближчим часом з’являться додаткові можливості для вступу в українські ЗВО. Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб України анонсувало відповідну державну цільову програму. Зокрема, вона передбачає різні механізми залучення молоді: надання стипендії на навчання в будь-якому вітчизняному ВНЗ, забезпечення гуртожитками абітурієнтів та студентів із ТОТ, можливість подальшого навчання та стажування в іноземних ВНЗ, механізм подальшого працевлаштування. Також додалося варіантів одержання дистанційної шкільної освіти дітьми, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Узялись за репетиторів

ВЧИТЕЛІ та викладачі, які не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, але торік надавали репетиторські послуги учням та студентам, зобов’язані задекларувати свої доходи. Згідно з роз’ясненням Державної податкової служби, до репетиторських послуг належить виконання контрольних, курсових, дипломних робіт, підготовка дітей до школи, незалежного тестування, вступу до навчальних закладів, навчання з будь-яких предметів тощо. З таких доходів до бюджету теж належить сплачувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% і військовий збір —1,5%.

Конкурс читачів

«СУПЕРЧИТАЧ УКРАЇНИ» — такий конкурс оголосило Міносвіти. Його учасниками можуть стати всі охочі учні 6-7-х класів, читачі сільських, сімейних, дитячих і юнацьких бібліотек в областях, зокрема читачі бібліотек об’єднаних територіальних громад, міських бібліотек для дітей та юнацтва. Упродовж трьох місяців (а саме стільки залишилось до закінчення навчального року) підлітки читатимуть книжки, розповідатимуть про них, змагаючись з іншими книгоманами і, врешті, здобудуть титул «Суперчитач України». Винагородою за перемогу стане поїздка до Львова на дитячий фестиваль «Книгоманія», що відбудеться 24-26 квітня.

Учасники змагання мають добру нагоду переконатися, що вони не самотні у своїх літературних уподобаннях, знайти однодумців-книголюбів, подискутувати про улюблені книжки і більше дізнатися про сучасну українську та світову літературу.

Всеукраїнський конкурс дитячого читання «Книгоманія» проводиться з 2005 року. За ці роки проведення у ньому взяли участь понад 1 мільйон школярів з усіх областей України. Конкурс відбувся у 376 районах, 141 місті, у понад 8600 школах та у 880 дитячих і сільських бібліотеках. Загалом на Фестивалі «Книгоманія» у Львові побував 791 переможець з усіх областей України.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Перспективи туманні
Читати
Набирають заручників?
Читати
Заробили більше
Читати
Ловитимуть «на живця»
Читати
Будьте обережні!
Читати
Газ — найдешевший
Читати
Iз Заходу — на Схід
Читати
Демонструють прибутковість
Читати





Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове