|
Версія для друку На головну Якщо в Криму нема води... Михайло ГУБАШ. Скандальна
заява в ефірі одного з телеканалів глави фракції «Слуга народу» Давида Арахамії
наробила галасу у суспільстві. Очільник монобільшості сказав, що пішов би на
відновлення подачі води в анексований Крим в обмін на відведення російських
військ із Донбасу. Його заява наробила галасу у суспільстві. СЛОВА
Арахамії багато хто сприйняв за позицію партії, а не його особисту. Тому новопризначений
керівник Офісу президента Андрій Єрмак наголосив, що заява голови фракції
«Слуга народу» про запуск води в окупований Крим є його особистою думкою. Відреагував
і лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров: «Якісь арахамії
торгуватимуть нашою територією? Якщо хтось у державі допускає, що можна здати
територію, цілісний народ кримських татар, можна буде здати всіх українців, а
їх там ні багато ні мало 500 тисяч... Ми не допускаємо того, що держава може
нас продати за воду». Перед тим у
представництві президента України в АР Крим спростували інформацію про можливе
відновлення водопостачання на окупований півострів. «Вода каналом піде до Криму
лише після деокупації. Ніякої води до деокупації», — заявив постпред президента
України в АРК Антон Кориневич. Таку ж
позицію підтвердили й у парламентському Комітеті з питань прав людини,
деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин
і міжнаціональних відносин, ухваливши рішення про неможливість постачання води
в Крим до його деокупації. Тож Арахамія
був змушений вибачатися перед тими громадянами, яких «могли образити» його
слова. Мовляв, його «підставив» ведучий телеканалу, в ефірі якого прозвучала
контраверсійна заява чільника фракції СН. Не
залишилася без уваги ця «особиста думка» Арахамії й у Кремлі. Прессекретар
президента РФ Дмитро Пєсков заявив: «Крим — це російський регіон, і, безумовно,
в рамках існуючих програм розвитку забезпечується також і водопостачання цього
регіону. Якщо є якісь пропозиції щодо додаткового водопостачання цього регіону
на комерційній або на іншій основі, вони можуть бути розглянуті». Він також
додав, що «Крим не може бути об’єктом будь-яких обмінів, про це не йдеться». Варто
зауважити, що через нестачу прісної води за роки окупації ґрунти на півострові
стали засолені й неродючі. У січні цього року представники окупантів у Криму
заявили, що стан з водою на півострові катастрофічний — її вистачить на 90-100
днів. Загалом основні водосховища Криму наповнені на 37%. Через обміління
водоймищ у Сімферополі введено обмеження на подавання води. Днями там ухвалено
рішення про відключення гарячого водопостачання, крім суботи та неділі, і
перехід на графік подавання холодної води вранці і ввечері. Своє бачення
розв’язання проблеми запропонував колишній представник президента України в
Криму Борис Бабін: «Якщо в Північному Криму нині справді є економічна
катастрофа, зупинилося сільське господарство і зупиняється промисловість, нехай
Росія віддасть нам контроль хоча б над цими територіями. Можливо, ведення
переговорів з цих питань — під гарантії миротворців, під якесь перехідне
правосуддя... Ось це розмова. А решта — це лише прикриття корупційної
оборудки». Як бачимо, є
варіанти. І якщо Крим потерпає від нестачі води, Україна, вочевидь, готова його
напоїти. У разі повернення, звісно. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Перспективи туманні Читати«ЗЕЛЕНА» влада з усіх сил намагається
намалювати красиву картинку «квітучої України» після запровадження ринку землі
(відповідний законопроєкт перебуває на розгляді ВР у 2-му читанні). Однак, як
кажуть, не все так однозначно. У Нацбанку не беруться прогнозувати, що
станеться після скасування мораторію і переходу до нових земельних відносин.
Зокрема, заступник голови НБУ О. Чурій заявляє, що припливу іноземної валюти
для купівлі сільгоспугідь, імовірно, не буде, виходячи з положень проєкту
документа. «Поки що ми не зовсім розуміємо, який буде ринок землі, і нам дуже
важко робити якісь прогнози, — наголосив посадовець. — Потрібно мати на руках
кінцевий варіант реформи і звідти вже щось прораховувати».
Набирають заручників? Читати15 ЛЮТОГО Прикордонне управління
Федеральної служби безпеки РФ заявило, що затримало в Азовському морі
українське судно з чотирма нашими співвітчизниками на борту. Згідно з
повідомленням російської сторони, рибалки начебто не мали документів, на борту
був незаконний улов. Представництво Президента України в Автономній Республіці
Крим повідомило, що відстежує ситуацію, підкресливши необхідність визначення
позиції щодо правового статусу Азовського моря і Керченської протоки, а
прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом незаконного
захоплення судна з нашими громадянами. Нагадаємо, раніше контррозвідка СБУ
заявила про порушення норм міжнародного права співробітниками ФСБ щодо
українців, які ловлять рибу в азовській акваторії.
Заробили більше ЧитатиУ НАЦІОНАЛЬНОМУ банку порахували обсяг
приватних грошових переказів із-за кордону за минулий рік формальними та
неформальними каналами: близько 12 млрд дол. (торік — 11 мільярдів). З них
через системи переказу коштів надійшло 2,3 млрд дол. Найбільший обсяг — 18% —
зі США, далі йдуть Ізраїль (14%), Італія (9%), Польща та РФ (по 7%), інші 219
країн (45%). Водночас з України надіслано 0,6 млрд дол. загалом, із них 0,4 млрд
— через системи переказу коштів: в РФ — 31%, у Грузію — 11%, в Азербайджан —
6%, у Китай та Узбекистан — по 5%, в інші 195 країн — 42%.
Ловитимуть «на живця» ЧитатиДОТРИМАННЯ Правил дорожнього руху, зокрема
пропуск спецтранспорту, який їде на виклик, — на жаль, на наших дорогах і досі
проблема. Аби виявити несумлінних водіїв, Міністерство внутрішніх справ
вирішило влаштувати двотижневі профілактичні заходи «Увага! Спецсигнали!».
Машини «швидкої» та ДСНС, які їдуть на виклики з відповідними маячками та
сиренами, супроводжує патрульна поліція, котра перевіряє, чи пропускають їх
інші учасники руху. За кілька годин патрульні виписали 64 адмінпротоколи на
водіїв-порушників. Додамо, що всім учасникам руху слід бути пильними та
уважними не тільки впродовж профілактичних заходів, аби не «попастися», а завжди,
адже спецтранспорт квапиться на виклик, бо хтось потребує допомоги, і втрачений
час може коштувати людині життя.
Будьте обережні! ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держслужби з надзвичайних
ситуацій, 13 лютого поблизу гори Драгобрат у Карпатах загубились одразу п’ять
туристів: громадянка Литви, а також троє киян та полтавчанка. На щастя, їх швидко
знайшли, при цьому вони не були травмовані чи обморожені. Рятувальники вкотре
закликають туристів не виходити в гори у період погіршення погодних умов і
значної лавинної небезпеки. Адже нехтування елементарною обережністю може
призвести до трагедії (торік, нагадаємо, у Карпатах загинуло кілька туристів).
Газ — найдешевший ЧитатиЕНЕРГЕТИЧНИЙ провайдер ETG.UA повідомив,
що починаючи з ІІІ кварталу минулого року вартість блакитного палива на
українському ринку впала до позначки 186 доларів за 1 тис. кубометрів — мінімум
для останніх 10 років. На це є три причини: тепла зима; заповнення
європейськими учасниками ринку всіх доступних сховищ через очікування вирішення
«транзитного» питання, після розв’язання якого пропозиція перевищила попит;
коронавірус, унаслідок спалаху якого китайська промисловість, що є основним
світовим споживачем газу, суттєво скоротила виробництво. Експерти заявляють, що
істотного корегування ціни в бік підвищення, вочевидь, не буде.
Iз Заходу — на Схід Читати«УКРЗАЛІЗНИЦЯ» уклала рейтинг напрямків
за популярністю. На першому місці поїзд Ужгород — Лисичанськ, який перевіз
торік 1,17 млн пасажирів. За ним іде потяг Хмельницький — Лисичанськ (1,04 млн
пасажирів). Далі у п’ятірці лідерів Миколаїв — Рівне (816 тисяч пасажирів),
Маріуполь — Львів (808 тисяч пасажирів) та Львів — Бахмут (777 тисяч
пасажирів).
Демонструють прибутковість ЧитатиТОРІК банки заробили, за попередніми
даними, 60 мільярдів гривень — утричі більше, ніж позаторік. Лідер,
безсумнівно, «ПриватБанк» — 32 мільярди гривень. Як підкреслила заступник
голови НБУ К. Рожкова, риторично звертаючись до критиків, «це не надприбутки
держбанків від облігацій внутрішньої державної позики — це реальний прибуток
банківського сектору; якщо подивитись на процентний дохід держбанків, то
інвестовані облігації — це лише 12%». Торік число збиткових банків зменшилося
порівняно з позаминулим роком із 18 до шести. Втім, за словами К. Рожкової,
високі прибутки з об’єктивних причин будуть не завжди, але «це не скасовує того
факту, що банківський сектор сьогодні у відмінному стані».
 Мал. А. Василенка.
|