Архів
Вівторок,
18 лютого 2020 року

№ 12 (19760)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну

Усе найкраще — дітям?

Зенон МИХЛИК.

Колаж Світлани Урбанської.

Нещодавно депутати Чернівецької облради ухвалили непопулярне рішення: про ліквідацію трьох дитячих протитуберкульозних санаторіїв — у Щербинцях, Красноїльську та Садгорі, що на околиці Чернівців. Мотивували, що з 1 квітня Національна служба здоров’я України припиняє фінансування цих закладів, оскільки не надають медичних послуг, а утримувати їх коштами місцевих бюджетів «протипоказано» — забороняє Бюджетний кодекс України.

МОЖЛИВО, на базі санаторію «Красноїльськ» буде створений реабілітаційний центр для учасників бойових дій, а в «Садгорі» — медико-соціальний центр «Особлива дитина». Подальша ж доля «Щербинців» туманна: «Останній раз ми прийняли хворих у 2003 році, — повідомила головний лікар Ірина Тирсіна. — Відтоді заклад закритий на капітальний ремонт і реконструкцію. Зберігаємо матеріальні цінності, майно, щоб не розібрали і не розкрали (понад два десятки будівель, територія — сім гектарів)».

Щорічно на утримання цього не діючого й досі не відремонтованого санаторію обласний бюджет витрачає 600 тисяч гривень. Уже мусується думка, що ті кошти доцільніше спрямувати на поліпшення умов лікування дітей в обласній клінічній лікарні. Чи не зондуються підходи до можливої приватизації «списаної» дитячої оздоровниці?

Пакети — акурат під новорічну ялинку

ЗГОРТАННЯ роботи дитячих санаторіїв громом серед ясного неба не назвеш, адже «Центр громадського здоров’я МОЗ України» попереджав: з другої половини 2019-го хворі на туберкульоз лікуватимуться переважно амбулаторно «під супроводом» сімейних лікарів. Отже, ті заклади мали перепрофілювати для надання інших видів послуг.

— Але цілий рік нічого не робилось, і ми фактично їх втратили, — констатує заступниця голови ОДА Наталія Гусак. — Хоча й були створені робочі групи — і по санаторію «Красноїльськ», і по «Садгорі»…

На те експерт департаменту охорони здоров’я ОДА за фахом «фтизіатрія» Іван Гавриш зауважив: на початку минулорічної весни Національна служба здоров‘я України обіцяла, що от-от оприлюднить пакети з інформацією, які медичні послуги треба надавати. Це мало прояснити ситуацію, підказати, як діяти на місцях. Однак роз’яснення надійшло в середині листопада, на реорганізацію практично не залишилося часу.

— Ми входимо у цю реформу в турборежимі, не могли навіть зорієнтуватися, подати свої пропозиції, — додає завідуючий фтизіатричним відділенням «Садгори» Валерій Гамаль. — Наприкінці осені дізналися, що в пакетах послуг наш «не перепрофільований» обласний дитячий протитуберкульозний санаторій не згаданий. Отже, з 1 квітня буде закритий.

Реформатори прагматичні, свої управлінські рішення переважно обґрунтовують сухою статистикою. Скажімо, торік «Садгора» прийняла 545 хлопчиків і дівчаток, із них у фтизіатричне відділення — 320. Туберкульоз уперше виявили у п’ятьох (у 2018-му таких було десятеро), третина юних пацієнтів значились у групі ризику. Загалом перебування кожного на оздоровленні обійшлось у 36 тисяч гривень, однак левова частка тієї суми — плата за енергоносії, зарплата персоналу закладу. Бували періоди, коли менше поступало дітей і, як підрахували пильні ревізори, одним хворим опікувалися три штатні одиниці (з кочегарами включно).

Зрештою, чого гріха таїти, нерідко в санаторій поселяли і не зовсім «профільний» контингент — оздоровлювали вихованців інтернатів, а також дітей із «проблемних» сімей.

— Це не є зайвим, — переконує Валерій Гамаль. — Власне, в цьому й особливість протитуберкульозної медичної допомоги: своєчасно виявляти інфікованих дітей. Ось і торік в дівчинки з інтернату виявили початкову стадію захворювання. Профілактичними заходами і ефективним лікуванням не допускаємо розвитку хвороби. Тому тривожить, що після закриття санаторію діти із соціально незахищених сімей опиняться поза таким обстеженням, адже іншої структури контролю не створено. Навряд чи їхні батьки забезпечать належне амбулаторне лікування вдома — необхідні процедури, ліки, харчування (в санаторії — п’ятиразове, щодня в раціоні обов’язково м’ясо), адже матеріальне становище таких родин, м’яко кажучи, потребує кращого. Звідси невтішний висновок: небезпечне захворювання може поширитись.

Путівки, кажуть, будуть. А санаторії?

ЩОРОКУ, за словами експерта Івана Гавриша, на Буковині фіксують у середньому 300 випадків захворювання на туберкульоз. На щастя, серед дітей і підлітків він ще рідкість. Зазвичай їх лікують в інфекційному відділенні обласної клінічної лікарні, реабілітація, профілактика — в «Садгорі».

До речі, нині обласна влада запевняє, що за потреби оплачуватиме путівки в аналогічні заклади в інших регіонах. Але, по-перше, чи зручно це буде дітям? По-друге, скільки спеціалізованих протитуберкульозних дитячих санаторіїв залишиться в державі після «цунамі» перепрофілювання? Зокрема, в областях, що сусідять із Буковиною?

На Тернопільщині, скажімо, Яблунівський обласний комунальний дитячий протитуберкульозний санаторій ліквідували чи не першим в Україні. Раптовий рейд комісії з ОДА встановив, що заклад заповнений на 38%. «Держава не може витрачати такі шалені кошти лише для того, щоб люди ходили на роботу і отримували заробітну плату, не маючи навантаження», — моралізували у висновку ревізори. «Дармоїди» ж пояснювали: згідно з аудитом, в області профільного оздоровлення потребує понад 1000 хворих дітей, та їх не завжди вчасно направляють до санаторію фтизіатри і педіатри з районів. Однак обл-рада ухвалила рішення: заклад закрити!

У подібній ситуації нині дитячий спеціалізований санаторій «Світанок» у мальовничому селі Маліївці Дунаєвецького району на Хмельниччині, де лікуються й оздоровлюються діти із ризиком захворювання на туберкульоз (функціонує від 1945 року!). На сесії депутати облради не підтримали пропозиції припинити його діяльність, однак коштами з бюджету не підсобили. Лиш пообіцяли, що до 1 квітня «напрацюють ефективні рішення щодо реорганізації».

На Вінниччині, либонь, не уникнуть «ефективних рішень» Маньковецький обласний дитячий туберкульозний санаторій «Зелений гай», Кашперівський дитячий туберкульозний санаторій «Лісова пісня» і «Могилів-Подільський дитячий легеневий тубсанаторій». Бо не ввійшли у перелік закладів, які отримають фінансування від Національної служби здоров’я, не мають жодної надії на обласний бюджет.

А фахівці все голосніше б’ють тривогу: подібним медичним закладам немає альтернативи! Закликають, зокрема, не полишати без уваги сім’ї, де складні життєві обставини, адже саме там найчастіше хворіють на туберкульоз батьки, ще й ухиляються від лікування. А хвороба передається дітям, котрі стають прихованим джерелом інфікування. Тому вкрай важливо своєчасно їх виявляти і оздоровлювати у спеціальних санаторіях.

…Це підтверджує й сумна історія, про яку недавно сповістили телеканали. У Запорізькій області від туберкульозу померла 8-річна дівчинка з неблагополучної родини. Останній місяць вона не відвідувала школу, бо почувалася недобре. До лікарів батьки звернулися надто пізно — дитина перебувала майже в комі. Виявилося, у неї важка форма туберкульозного менінгіту. На жаль, врятувати життя дівчинці медики вже не змогли.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Перспективи туманні
Читати
Набирають заручників?
Читати
Заробили більше
Читати
Ловитимуть «на живця»
Читати
Будьте обережні!
Читати
Газ — найдешевший
Читати
Iз Заходу — на Схід
Читати
Демонструють прибутковість
Читати





Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове