Архів
П’ятниця,
7 лютого 2020 року

№ 9 (19757)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей

Сміх із конверта

Анатолій РИЖЕНКО.

м. Прилуки

Чернігівської області.

Сусіди прийшли в гості до сусідів.

— Здрастуй, Сашко! Мама вдома?

— Нема...

— А татко?

— Татко теж сховався.

* * *

Ішов чоловік до міста і тільки зійшов на місток, як звідти виліз бандит із пістолетом і відібрав у нього гроші.

— Послухай, — говорить чоловік до бандита, — стрельни мені в піджак, щоб жінка повірила, що мене пограбовано.

Той стрельнув.

— Тепер ще сюди пальни разок, — і підставляє рукав піджака.

— Що ж, можна й сюди, — бандит йому.

— Тепер сюди, — просить чоловік і підставляє шапку.

— Не можу, — відповідає бандит, — патрони скінчилися.

— А, — каже чоловік, схопивши грабіжника за комір, — тепер ходімо зі мною до поліції.

* * *

— У мене був такий собака, що чесну людину пізнає і не зачепить, а злодія відразу роздере!

— Добрий собака!

— Але я його продав.

— Чому?

— Бо вже й на мене почав кидатись.

* * *

У лікарні чергова медсестра заповнювала історію хвороби.

— Одружений? — спитала громадянина, що стояв із перев’язаним обличчям і ґулями під очима.

— Що ви! — простогнав хворий. — Це я на східцях посковзнувся.

* * *

Петро: — А твоя Катя, здається, трохи заїкувата?

Федір: — Ось саме через те я й хочу з нею оженитися, бо поки вона скаже: «Грицю, посидь сьогодні зі мною вечір» — то я вже буду на четвертій вулиці.

* * *

Одна жінка варила обід і каже чоловікові:

— Петре, я на хвилинку забіжу до сусідки, а ти через кожні півгодини помішуй суп.

* * *

Ідучи в театр, жінка раптом обертається до свого чоловіка:

— Подивись, чи рівно лежить шов на лівій панчосі?

— Рівно!

— А на правій?

— Там усе гаразд, — каже чоловік. — Права панчоха в тебе без шва.

* * *

— Чому ти завжди запізнюєшся на роботу?

— Через автобус.

— ?

— Бо я ще сплю, а він уже їде.

* * *

У привокзальному ресторані пасажир ріже кусень м’яса.

— Вже 10 хвилин ріжу і ніяк не розріжу, — скаржиться він.

Офіціант:

— Маєте час... Поїзд запізнюється на годину.

* * *

У кафетерії відвідувач запитує буфетницю:

— Чому це у вас так столик хитається?

— Тож і хитається, — відповідає, — що тільки п’ють за ним, а не закушують.

* * *

Сусід запитав сусіда:

— Де ночують твої кури?

— Напевне, вдома, — відповів той.

— А з моїми якась плутанина — я через день по курці ріжу, а їх усе 10.

* * *

— Куди це ти біжиш? — запитали мисливця.

— Ц-це я за в-вовком женуся...

— А де ж він?

— Т-та т-трохи в-від-став...

Версія для друку          До списку статтей

— Не треба ловити мене на слові. Я не казав, що ви дурень. Навпаки! Я сказав, що ви найрозумніший... серед розумово відсталих.

Мал. А. Василенка.

Мал. С. Федька.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове