Архів
Вівторок,
4 лютого 2020 року

№ 8 (19756)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Лютий
  Версія для друку          На головну
  • Адреси досвіду

Користь і людям, і довкіллю

Василь ПІДДУБНЯК.

Херсонська область.

Щороку з приходом холодів над берегами Чорного моря клубочаться важенні білі хмари. То явище не природне — рукотворне.

— То «гаврилівські курчата» (так селяни називають заїжджих бозна-звідки орендарів) спалюють стерню і солому, — пояснюють місцеві селяни. — Та хіба вони одні? У нас тут багато так роблять: врожай із поля — сірник на стерню… Кажуть, що то вони так землю від шкідників і хвороб «оздоровлюють»…

І БІДА в тому, що до тактики «випаленої землі» пристають навіть дипломовані агрономи. А хіба ж оті, з дозволу сказати, «технологи полів» не знають, якою бідою це обертається? Тоді нагадаємо.

Під час спалювання стерні температура на поверхні ґрунту досягає 300°С. На глибині до 5 см повністю вигорає гумус, суттєво знижується родючість ґрунтів. При цьому на порядок зменшується біологічна активність ґрунту. Внаслідок спалювання гектара стерні втрачається до 30-40 кг азоту і 2500-2900 кг вуглецю — основного джерела енергії для ґрунтової мікрофлори. На спалених полях у шарі 10 см зникає волога, погіршуються водно-фізичні властивості ґрунтів. Все це призводить до значних труднощів у подальшому отриманні високих врожаїв.

…Жодного не те що гектара — квадратного метра стерні не випалено, жодної тонни соєвої і рисової соломи не знищено вогнем на землях СТОВ «Агрофірма-Булюк», що в Скадовському районі.

— Солому, якої у нас завжди багато, тюкуємо і відправляємо на виробництво біопалива, — зауважує керівник відомої у Північному Причорномор’ї агрофірми Віктор Булюк. І пропонує на власні очі побачити, як відбувається перетворення відходів у… доходи.

Прес для брикетування соломи розташований в одному із приміщень на токовому дворі і займає зовсім небагато місця. Обслуговують його два оператори. Вони приймають готову продукцію, яка буро-коричневою нескінченною «ковбасою» виштовхується з-під преса і під власною вагою ламається на брикети. Брикети затарюють у пропіленові мішки — по 40 кілограмів у кожен, зважують, зашивають і відправляють на склад.

На складі вони довго не лежатимуть.

— Народ розкусив, що це паливо значно дешевше, ніж донецьке вугілля, а ще й безвідходне, — каже директор агрофірми Віктор Булюк. — Скажімо, коли торік тонна вугілля з доставлянням коштувала сім тисяч гривень, то наш брикет — лише 1500. Теплотворність? Дві з половиною тонни брикетів із рисового лушпиння чи дві тонни із рисової соломи дають стільки тепла, як тонна вугілля. Різниця, звичайно, є, але й вигода очевидна, надто при обігріві теплиць. Тут зиск подвійний: брикети дають тепло, а зола після їхнього згорання у топках — готове добриво, багате на кремній. Брикети nestro з рисового лушпиння — чудове паливо не тільки для теплиць, а й для домашніх котлів, печей, камінів. Їх перевага у тому, що це екологічно чистий продукт, який при горінні не дає хімічного запаху, а строк зберігання його необмежений…

Паливні брикети СТОВ «Агрофірма-Булюк» використовує в основному для власних потреб господарства, зокрема для просушування зерна, опалювання офісу, а частину продукції видає (як натуроплату) власникам земельних паїв.

— Позаминулого року ми виготовили загалом 1000 тонн брикетів, не менше буде і в році новому, а надалі у наших планах подвоїти, а то й потроїти реалізацію затребуваної продукції, — додає Віктор Булюк. — За рахунок чого? Якщо раніше ми виготовляли брикети лише з рисового лушпиння, то з придбанням подрібнювальної установки в хід пішла соєва і рисова солома. Тут є ще одна вигода. Поки працює рисовий завод, працюємо на рисовому лушпинні, а далі, щоб не скорочувати людей, на переробку піде солома. І солома не тільки із власних полів — купуватимемо сировину для брикетів і в сусідів.

Чим не приклад для наслідування?..

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Собака не зможе — субсидія допоможе
Читати
Вважають, що впораємося
Читати
Гарантували — та й умивають руки
Читати
Визнали стороною
Читати
Хто бажає розширити горизонти
Читати
Підвищуватимуть тричі
Читати





Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове