• Освітня панорама

_{Головне — працевлаштуватися за фахом}

Олена БЕГМА.

СЕРЕД безробітних співвітчизників кожний другий — із дипломом про вищу освіту. І у великих містах серед шукачів роботи їх ще більше — до 95%. Здебільшого вони працевлаштовуються не за фахом. Причому на посаді, яка не вимагає ступеня магістра чи бакалавра… Це свідчить про очевидне «перевиробництво» в державі випускників ЗВО, до кількості яких прив’язане і фінансування із держскарбниці вишів. Через що останні й прагнуть зарахувати і випустити якомога більше студентів. Більшість закладів під час вступної кампанії веде за ними справжнє полювання. Набирають навіть тих, хто погано склав ЗНО і не готовий опановувати програму вищої освіти.

МОН заявило про намір відмовитися від цієї практики. «Ми не фінансуватимемо університети лише за кількістю студентів. Однією з наріжних умов буде працевлаштування випускників на посадах за здобутим фахом, а не будь-де», — заявив заступник міністра освіти Єгор Стадний. Відповідний законопроєкт підготовлено.

_{Сертифікація вчителів}

ОГОЛОШЕНО новий етап добровільної сертифікації вчителів початкових класів. Цьогорічна всеукраїнська квота для них — 200 місць. Вочевидь, ця реформаторська ініціатива має підтримку серед педагогів. Станом на 27 січня учителі початкових класів, які прагнуть узяти участь у цьогорічній сертифікації, подали вже понад 1100 заявок на проходження сертифікації.

За статистичними даними Українського центру оцінювання якості освіти, понад половину граничної регіональної квоти вже використали вчителі столиці, а також Вінниччини, Волині, Донеччини, Запоріжжя, Кіровоградщини, Рівненщини, Сумщини та Чернігівщини. Реєстрація для участі у сертифікації триватиме до 31 січня 2020 року. Учасники, які успішно складуть її, отримають доплату до основного заробітку протягом трьох років та наступну кваліфікаційну категорію.

_{Посада ректора не вічна}

У ВІТЧИЗНЯНИХ закладах вищої освіти звикли до того, що посада ректора мало не довічна. Обраний на неї найчастіше обіймає її десятиліттями, до, як кажуть, глибокої пенсії. А часом ще й встановлює у закладі такі порядки, що ректорство перетворюється мало не на царювання…

Торік наприкінці грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти, норми якого передбачають необхідність підписання контрактів з усіма керівниками вишів, зазначаючи цільові показники ефективності, строки їх виконання та механізми перевірки. Планується, що невиконання умов контракту буде підставою для його розірвання. Нині МОН розробило проєкт урядової постанови, що вже передбачає внесення відповідних змін до Типової форми контракту з керівниками державних закладів вищої освіти. У постанові також наголошується, що ректор не матиме права обіймати виборну посаду більш як два терміни поспіль.

_{Соромно списувати!}

УЧНЯМ доводиться писати реферати і твори. Вчитель їх оцінює. Основне, вважається, — глибина розкриття теми. Проте не секрет, де нерідко черпає «натхнення» при написанні робіт уже котре покоління школярів. А сучасне давно на «ти» з ІТ-технологіями та вільно почувається в Інтернеті. Списав звідти реферат, приніс учительці, вона поставила оцінку.

Ухвалений парламентом 16 січня новий закон «Про повну загальну середню освіту» містить норму щодо забезпечення академічної доброчесності у царині загальної середньої освіти. Документ передбачає покарання для школяра, що «пішов шляхом найменшого спротиву». Якщо учень вдався до плагіату вперше, це може бути просто зауваження від учителя. Проте на злісних списувальників очікує навіть окреме складання іспиту з того чи іншого предмета, позбавлення призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах… Рішення про відповідальність учня ухвалює педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти.

_{Додаткові уроки, ще й безкоштовні}

ШКОЛЯРІ, в яких успішність з того чи іншого предмета нижче середньої, зможуть поліпшити знання на додаткових уроках. Батькам це нічого не коштуватиме. Таку новацію в рамках нинішнього навчального року анонсувало Міносвіти.

«Фактично ми даємо право на таке собі «узаконене репетиторство» в публічних школах, яке буде оплачуватися за рахунок державних коштів», — зазначила міністерка освіти і науки Ганна Новосад. Щоправда, і чиновниця це визнала, наразі законодавчо не передбачено, як уникнути вимагання грошей.

_{Щодо угорських шкіл на Закарпатті}

БАГАТОРІЧНА практика складання випускниками шкіл ЗНО свідчить про те, що найгірше українську мову знають учні в Закарпатській області, які навчаються в державних школах із угорською мовою викладання. З 2023 року в них почнеться викладання української у збільшеному обсязі. Водночас їхнє право на навчання рідною мовою зберігається. «Ми продовжимо впровадження Закону «Про освіту» 2017 року, виконуючи усі рекомендації, які нам дала Венеційська комісія, та спираючись на рішення Конституційного суду, що визнав закон конституційним», — таку заяву зробило Міносвіти, наголосивши, що найближчими роками уряд інвестуватиме в підготовку вчителів української мови угорських шкіл, зокрема всі вони пройдуть системне підвищення кваліфікації. Надаватимуться кошти на підручники, адаптовані до вивчення української мови в угорських школах.

_{ЗНО у дев’ятому класі}

ШКОЛЯРІ, які завершуватимуть здобуття освіти у дев’ятому класі, проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Щоправда, така норма, передбачена новоухваленим законом про загальну освіту, має набути чинності лише з 2027 року. А до цього терміну запровадження ДПА у формі ЗНО можливе лише «за рішенням Міністерства освіти і науки».

У законі сказано, що результати ЗНО дев’ятикласники зможуть використовувати для зарахування до ліцеїв та інших закладів освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти. Перелік навчальних предметів, з яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання учнів 9-х класів, так само затверджуватиме Міністерство освіти і науки.