Жебраки на своїй землі

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Наприкінці минулого року, в розпал протестів сільського люду під стінами Верховної Ради України проти продажу землі, Президент Володимир Зеленський зустрівся з фермерами Київщини. У відповідь на побоювання селян з приводу того, що внаслідок реформи вони перестануть бути господарями своїх чорноземів, Глава держави запевнив їх у протилежному. На захисті інтересів українських селян, мовляв, стоятиме держава. Та чи насправді це так? Зокрема, дуже сумніваються селяни Покровського району, скривджені земельними магнатами.

_{У кабалі}

ТОРІК улітку 177 власників земельних паїв із села Олександрівка Покровського району звернулися до новообраного Президента України Володимира Зеленського з листом-скаргою на керівника ТОВ «Відродження» Василя Астіона. Він не розрахувався з селянами за оренду паїв за 2018 рік, під питанням був розрахунок і за 2019-й. «Ми не знаємо, — писали селяни, — за що нам далі жити, чим годувати домашню худобу?»

В Офісі Президента відреагували на цей лист за старою схемою: переслали «назад по інстанціях». Це хоча б підштовхнуло слідчий відділ Покровського відділення поліції розпочати досудове слідство, внесене у Єдиний реєстр за ч.1-ю ст.190-ї КК України — шахрайство».

Було допитано 28 осіб із тих 177, які підписали листа, котрі засвідчили, що, згідно з договорами, орендна плата має виплачуватися до 30 листопада кожного року, однак станом на червень 2019-го за 2018 рік вони її не отримали. Хоча у відомостях, які «Відродження» подало у податкову інспекцію, стверджується протилежне.

Восени селяни знову звернулися до Глави держави. Повідомили, що розслідуванню кінця-краю не видно. А орендар — керівник «Відродження» Василь Астіон і гадки не має розраховуватися з пайовиками.

Керівники ТОВ навіть не передали слідству копій документів, якими підтверджувалася б видача орендної плати, а також копій бухгалтерських звітів за 2018-2019 рр. У суді представники «Відродження» пояснили свої дії так: слідство, мовляв, не назвало поіменно орендодавців, які його цікавлять, а їх у «Відродженні» понад чотири тисячі. Отож якщо ТОВ готувало б матеріали на всіх, то на це до вказаної дати не вистачило б робочих днів!

Слідству нічого іншого не залишалось, як подати клопотання про тимчасовий доступ до документів. Але у суді представник ТОВ «Відродження» Анатолій Халінбаджах заявив, що вимоги надати документи спрямовані на втручання у господарську діяльність товариства. Коли ж прокурор Віктор Литвиненко відкинув ці слова як нісенітницю, представник ТОВ висловився ще «крутіше»: правоохоронці замислили рейдерське захоплення господарства!

І перше, і друге твердження — явно за межею здорового глузду. Тоді, аби відмовити слідству в дозволі на перевірку бухгалтерських звітів, суддя Олена Чорна знайшла інші аргументи. Мовляв, у клопотанні не вказано назв затребуваних документів і видів звітності. Тобто суд не розуміє, в яких конкретно документах міститься інформація щодо виплати орендної плати, тож відомості із невизначеного кола документів не можуть бути використані як докази за фактами невиплати кільком тисячам жителів Покровського району плати за оренду паїв. Цю «ухвалу» Олена Чорна винесла 28 листопада, а наступного дня минув другий термін виплати орендної плати, яку селянам нахабно не віддавали. Таким чином, суддя умисне загнала слідство в глухий кут.

Ось так судочинці й правоохоронці порізно і разом пошили покровський люд у дурні. «Захисники» закону не ловлять ґав — вірнопіддано служать земельним магнатам.

_{Селянська вахта}

СЕРЕД пайовиків ТОВ «Відродження» — мешканці Январського та ще двох сіл поруч. Понад чотири сотні власників земельних паїв (у середньому кожен із них сягає п’яти гектарів) передали свої ділянки в оренду товариству. Два останні роки ніхто з них сюди навіть не показується.

«Кинули нас, прирекли на злидні, — бідкається Валентина Дмитренко. — Орендної плати не бачимо вже два роки. Просимо, молимо, бо немає за що жити…»

«Вигадали дурити нас так ще й таким чином, — підтримує розмову Галина Володимирівна, теж жінка поважного віку, —розраховуються не зерном, як написано у договорах, а грішми. Моїй сусідці видали 2 тисячі 900 гривень за тонну ячменю. Їй знадобилася ще одна тонна, то вона віддала за неї аж п’ять із половиною тисяч гривень. Де ж справедливість?»

Ділки з ТОВ «Відродження» прибрали до своїх рук чимало земельних наділів у Покровському районі, користуючись ними і не платячи за оренду. Способів «відкрутитися» вигадали безліч. Врешті-решт терпіння у селян лопнуло — минулої осені вони гуртом перекрили виїзд із мехтоку Январського відділення ТОВ «Відродження». А врожай на цьому кутку району видався нівроку. Зібравши його, керівництво наказало вивезти з села все до зернини, вкотре обійшовши селян. Коли черговий раз прибули п’ять КамАЗів, які завантажили насінням соняшнику, люди вибігли їм навперейми — заблокували дорогу своїми тілами. Доки не розрахуєтеся, заявили, не випустимо жодної машини! Заступили селяни на вахту протесту ще 16 грудня минулого року — стояли по черзі день і ніч усі новорічні свята, стоять і понині.

До речі, очолив цей масовий похід на злісних неплатників орендної плати за земельні паї житель Покровського Володимир Федотович Правда. Він своє прізвище виправдовує сповна, бо вже не вперше повстає проти свавілля місцевих аграрних князьків. Два роки тому сучасного народного ватажка спробували залякати: пострілом із гранатомета підпалили гараж з автомобілем в ньому. Від пожежі міг згоріти не тільки будинок Володимира Правди, а й усе село, але правоохоронці й пальцем не ворухнули, аби знайти зловмисника, натомість порадили «не висовуватись». Однак не на того натрапили.

_{Свавілля «земельного барона»}

ЗВІДКИ ж узялося горезвісне ТОВ «Відродження»? Воно виникло внаслідок кучмівської аграрної реформи зі знаменитого колись колгоспу «Перемога». За всю багатовікову історію тут жили горді й вільні люди, котрі знали собі ціну і завжди були заможними, бо вміли працювати. Саме виготовлений у Покровську сир із молока корів колгоспу «Перемога» постачався кремлівським небожителям. У ході реформи селяни нарекли новоутворене товариство «Відродження», мріючи про відновлення віковічних хліборобських традицій. Звідки було їм знати, що багатообіцяюча земельно-аграрна реформа все поставить догори дригом — їм не дозволять самостійно шукати надійних власників і господарів землі, а силою нав’яжуть горе-інвесторів. Ось так і потрапило «Відродження» в нечисті руки претендентів у земельні барони. До покровського берега пристало сільгосппідприємство з вирощування зернових і олійних культур «Дніпроагроальянс» на чолі з головою ради директорів і засновників групи компаній «Dnipro Agro Group» Василем Астіоном. Він син генерала міліції Миколи Астіона, який свого часу очолював Київське обласне управління боротьби з організованою злочинністю і не кращим чином «засвітився» у скандалах навколо «справи перевертнів» і вбивства журналіста Гонгадзе. Василь теж здобув спеціальність правознавця, одначе обрав аграрний бізнес. Починав із контролю за 2,5 тисячі га, а зараз ця цифра сягає понад 50 тисяч гектарів.

У справді правовій і демократичній державі Василь Астіон давно був би за ґратами. Сьогодні цього «земельного барона» судять, але не можуть посадити у Жовтневому райсуді обласного центру як учасника чи організатора схем, за якими відібрано у законних власників вісім аграрних фірм і товариств. Чого варта тільки історія з силовим захопленням ПП «Пектораль», очолюваного Олегом Севидовим. Не секрет, що до цього приклав руку тодішній голова Дніпропетровської ОДА Олександр Вілкул. Олег Севидов і досі не може домогтися справедливості, бо суддя Сергій Мельниченко з якогось дива дуже поблажливо ставиться до підсудного Астіона. Стараються в цьому ключі і прокурори. Вони змінюють один одного, щоби щоразу все починати спочатку. Зволікаючи із завершенням справи, прокурори погоджуються із судом і не призначають експертизу, аби дізнатися, наскільки обікрадено бідолаху Севидова. Тому що коли експерти назвуть точну цифру, вирок підсудному буде суворішим — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Селяни залякані Василем Астіоном. Багато хто з місцевих уважає, що він править не тільки у їхньому краї, а й у всій Україні. Адже шукали правди проти його свавілля в прокуратурі, несли позови до суду, писали в Київ — усе намарно.

Може, головний слуга народу в Україні Володимир Зеленський нарешті таки захистить селян?