• Гаряча тема

Мета — побільше і подешевше

Віталій НАЗАРЕНКО.

Згідно з інформацією Держгеокадастру, Чернігівщина входить до п’ятірки областей за найбільшою площею державних сільгоспугідь, підготованих на торги. Перша у відповідному списку Сумщина: 5339 ділянок, 42 тисячі 548 га. На другому місці — Одещина: 2258 (27 тисяч 809 га). Третя — Дніпропетровщина: 1554 (27 тисяч 247 га). Далі йде земельний банк Чернігівщини — 1554 ділянки, 26 тисяч 730 га. У Львівській та Полтавській областях збираються пустити з молотка по 22,8 тисячі гектарів. Загалом в Україні виставлять на аукціон 302 тисячі 695 га державних земель. Варто зауважити, що більшість ділянок мають кадастрові номери і виділені в натурі.

НА ЧЕРНІГІВЩИНІ найбільше державних сільгоспугідь готові запропонувати на аукціон Городнянський (4350 га), Борзнянський (4007 га), Корюківський (2973,6 га) та Ріпкинський (2169 га). Цікавий факт: серед усіх земель запасу частина розташована в межах новоутворених об’єднаних територіальних громад. У Держгеокадастрі чомусь не стали чекати моменту передачі ділянок громадам і поспішили підготувати їх до аукціону. Подейкують, що це прямий наказ із Києва. Скажімо, в Киїнській ОТГ, де всього місяць тому відбулися вибори, до торгів заплановано 260 гектарів.

До подібного стану речей в органах місцевого самоврядування ставляться із пересторогою. В адміністративних межах села Крути (Ніжинський район), де вже цієї осені мають відбутися вибори в ОТГ, до аукціону підготували 25 ділянок площею 385 гектарів. «Відверто кажучи, не занурювався в суть питання, але вже зараз сприймаю ситуацію неоднозначно, — говорить сільський голова Віктор Македон. — До мене звертаються люди з проханням посприяти у виділенні двох га землі, а її немає. Тому питання для нас відкрите. Наступного тижня я поїду в Держгеокадастр розбиратися. Звісно, було б краще, якби ми після утворення громади переглянули нормативно-грошову оцінку, а так землю віддадуть в оренду на 10 років і ми ніяк не вплинемо на це».

Серед усіх місцевих рад Чернігівщини найбільше землі виставлять на аукціон в адміністративних межах (за межами населених пунктів) Борзнянської міськради — 716 гектарів! Місяць тому в Борзні також відбулися вибори в ОТГ. Міський голова Анатолій Койда не надто радіє перспективі торгів: «Ми написали в Держгеокадастр офіційного листа з проханням надати землю учасникам бойових дій. У 2015 році на сесії депутати визначилися, що даватимуть землю тільки атовцям. Близько 100 захисників України уже отримали ділянки, залишилося ще 23 людини, і ми не можемо це питання ніяк закрити. Зрозуміло, що ми не проти аукціону, бо вплинути на процес уже не можемо, але нехай виставляють нормальні відсоткові ставки. Ми віддаємо в оренду невитребувані паї під 12%, а Держгеокадастр установлює здебільшого по 10%. Що це за аукціони такі? Хай старт дають, як мінімум, 12, а далі — хто більше».

— Звісно, було б краще, якби цей аукціон проводила міська рада, — продовжує Анатолій Койда. — Всі чиновники і депутати розповідають, як вони люблять село, але далі цього діло не йде. Ще рік тому на круглому столі в ОДА я запропонував підняти коефіцієнт інфляції. Раніше було 1,4, а два роки поспіль він незмінний і становить одиницю. Моя пропозиція — 1,5! Тоді одразу ж збільшаться надходження в бюджет. Чому ніхто не говорить, скільки мають з оренди землі органи місцевого самоврядування? Нам вигідно не продавати землю, а здавати в оренду! У нас після об’єднання в бюджеті і так 14 мільйонів гривень не вистачає, а уявіть, коли продадуть землю, — за що житимемо?

На форсовану реформу варто поглянути і крізь призму персоналій, які займаються її законодавчим супроводом. Є такий собі «Український аграрний холдинг», котрий діє у Чернігівській, Київській, Полтавській і Закарпатській областях. Один із його співзасновників — нардеп від «Слуги народу» і голова парламентського аграрного комітету Микола Сольський. За даними з відкритих джерел, він є засновником семи і бенефіціаром 10 агропідприємств (частина з них на цей час припинила діяльність). До структури УАХ входять СТОВ «Агро-Лучки», Берегівське хлібоприймальне підприємство (ХПП) і елеватор «Батьово» на Закарпатті, ТОВ «Наташа-Агро» та «Рожнівка-Агро», Носівське і Малодівицьке ХПП в Чернігівській області, а також залізничне транспортно-експедиційне підприємство «Промвагонтранс». Загальний земельний банк холдингу — 51 тисяча га, з них 35 тисяч га — на Чернігівщині. Тобто область для холдингу з іменитими власниками є базовим регіоном.

Світло на рушійні механізми політичної кар’єри Миколи Сольського може пролити перелік його бізнес-партнерів у сільськогосподарських активах: юрист зі Львова, колишній заступник голови Секретаріату Президента у 2006—2009 роках, а нині керівний партнер адвокатської фірми «Пукшин і партнери», член комісії з питань правової реформи при Президентові В. Зеленському Ігор Пукшин, керівник Офісу президента А. Богдан (на цей момент з учасників більшості підприємств вийшов) і син екс-голови Конституційного суду, бізнес-партнер і ексспіввласник «Пукшина і партнерів» Олександр Баулін.

Якщо говорити прямо, то Сольський і Богдан фактично є представниками потужного аграрного лобі, якому насправді байдужі примхи іноземних поборників відкриття ринку землі. Їх цікавить можливість отримати у власність якомога більше вгідь. Причому за найменшою ціною. Саме цій меті і служить лобійований Миколою Сольським законопроєкт. Сьогодні вже неозброєним оком видно, що так звану земельну реформу було виписано таким чином, що у найвигіднішій ситуації опинилися нинішні латифундисти (і байдуже, вітчизняні вони чи закордонні, оскільки все одно залежні від іноземних корпорацій). Для них буде створено тепличні умови: їм не потрібно викладати відразу великі суми грошей за паї, адже у них з’являються, як мінімум, чотири роки ексклюзивних прав, коли вони зможуть купувати ділянки без конкуренції. Протягом цього часу зародковий ринок землі через відсутність попиту, забезпеченого грошима, можна «опустити» до мінімуму і скупити вгіддя за найнижчою ціною.