Наша пошта

• Рядки з листів

Зробіть Європу в Україні

НАША пошта тримається на ентузіазмі самовідданих жіночок. Закриють відділення зв’язку — замре життя, бо село без пошти — що криниця без води. Нині листоноші, одержуючи копійки, обслуговують чотири населені пункти, розташовані далеко один від одного. Якби ви тільки знали, з яким нетерпінням люди літнього віку чекають поштарочку. Так, їх залишилось зовсім мало, але вони живі і їм, як і решті громадян, треба оплатити комунальні послуги, оформити передплату улюбленого видання, купити товари першої необхідності. Зрештою, просто поспілкуватися. Тому дуже тривожно від того, що «Укрпошта» збирається позбутись близько семи тисяч сільських відділень. Її гендиректор Ігор Смілянський, м’яко кажучи, не переймається, що якійсь бабусі з осиротілого, забутого державою села не принесуть пенсії чи не доставлять вчасно преси. Він свій оклад (понад 700 тис. грн на місяць) отримує, як і решта можновладців, вчасно.

Леонід МАЛЕЦЬКИЙ.

с. Симони

Ємільчинського району

Житомирської області.

Стратегічною метою нашої держави має стати зупинення власного вимирання і нарощення людського потенціалу. Русинів-українців має бути щонайменше 100 мільйонів — стільки, скільки їх було б нині, якби московитська чернь не захопила владу у Російській імперії, не влаштувала терор, що тягнувся десятиліттями, не організувала штучні голодомори, не спровокувала Другу світову війну. Ми вчергове повинні дати Європі силу нашого духу, нашу свіжу здорову кров, настояну на переможній війні з Московією. Українська земля в українських руках має стати базою для етнічного відродження українства.

Володимир ШВЕЦЬ.

Київська область.

Зробіть Європу у селі,

а не в кабінетах пещених.

Тут сіль виходить із землі

і на губах розпечених.

Тут ні асфальтів, ні доріг

— ідеш снігами лютими.

Але народ таки зберіг душі

прадавню людяність.

З печерських пагорбів лакей

собі зробив Швейцарію...

Зробіть Європу для людей,

пани парламентарії!

Сергій КОЛОМІЄЦЬ.

с. Христинівка

Христинівського району

Черкаської області.

В Україні ще залишилися стратегічно важливі об’єкти, тож нинішня влада готова розпродати їх абикому і за будь-які гроші. Але міжнародний капітал найбільше цікавить українська земля, отож і висувається безапеляційна вимога про її продаж в обмін на черговий доларовий зашморг. І певна група людей, котра за фантастичної підтримки зневіреного, дезорієнтованого і зазомбованого електорату нещодавно стала владою, готова виконати замовлення «благодійників» — висмикнути з-під ніг української нації її головну і вже останню площу опори — українську землю.

Борис СТУПАК.

м. Балта

Одеської області.

Скільки років відбудовуватимемо зруйновані міста і села Донбасу, Криму, коли там закінчать стріляти і господарювати росіяни та їхні найманці, покаже час. Головне, щоб він якомога швидше настав, а зруйноване відбудуємо! Ось тільки душевних ран не загоїти. Як і не повернути загиблих. На жаль.

Микола КОЛОМІЄЦЬ.

с. Красносілка

Олександрівського району

Кіровоградської області.