Архів
Вівторок,
17 грудня 2019 року

№ 98 (19745)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • Проблеми галузі

Чи матимемо свій другий хліб?

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото Олексія Миколаєнка.

Наступного року ціни на товарну картоплю можуть впасти до критично низьких. Уже сьогодні аграрії, що вирощують картоплю, дають найгірші прогнози. Що стане причиною можливого обвалу і до чого це призведе в майбутньому?

Виручили сусідів

ЦЬОГО року в сезон копання врожаю бульб ціна за кілограм товарної продукції доходила до 12 гривень. Перекупники в селах не могли заповнити фури картоплею, оскільки вона не вродила у більшості домогосподарств. Головною причиною недороду вважають аномальну посуху. Здавалося б, чим ближче до зими, тим вищі ціни на другий хліб. Однак ситуація склалася цілковито протилежна — на український ринок надійшла іноземна картопля. Ринкові ціни на бульбу стрімко впали відразу після зустрічі Президента України Володимира Зеленського з його білоруським колегою Олександром Лукашенком. Відтак Україна відкрила кордон і дозволила фактично неконтрольований імпорт білоруської продукції.

Директор фермерського господарства «Напорівське», що у Чернігівському районі, Григорій Ткаченко (на фото), який нещодавно повернувся із сільськогосподарської виставки у місті Ганновер (Німеччина), розповідає про те, що найбільше неврожаям української картоплі радіють білоруси та росіяни.

«Я розмовляв із білорусами, так вони у захваті від нашої політики, бо ми їм дали змогу заробити на нас, — розповідає картопляр. — Наступного року білоруси мають намір серйозно збільшити площі під цю культуру. Зрозуміло, що під виглядом продукції з Білорусі до нас іде і картопля з Росії».

Запорука гарного врожаю — сорти і технологія

У «НАПОРІВСЬКОМУ» цьогорічний врожай вважають значно гіршим, ніж у минулі роки, однак ціна на продукцію все ж із запасом перекрила витрати. Пересічно він становив близько 30 тонн з гектара. Найкраще вродив сорт «Королева Анна» — 36 тонн з гектара.

У господарстві вважають, що гарантувати хороші врожаї можуть сорти та технології.

«Ми більше трьох років картоплю одного сорту не вирощуємо, завжди оновлюємо репродукцію», — говорить дружина фермера Валентина Володимирівна.

До речі, сортування бульб у господарстві закінчили завчасу, встигнувши реалізувати їх за пристойними цінами. Все завдяки тим-таки технологіям. Сортувальна та пакувальна лінія польської фірми «Адена» за один робочий день розфасовує близько 20 тонн картоплі. Пропускна ж спроможність агрегату — близько 100 тонн на добу!

Принцип роботи «Адени» нескладний. Спершу картопля потрапляє з причепа в бункер, звідти подається транспортером. Основна функція машини — розділити на три фракції. Перша фракція — сміття, земля і дуже дрібна картопля. Друга — насінна. Третя — це товарна картопля. Відстань між вальцями можна регулювати, таким чином контролюючи розподіл бульб.

Після того як картоплю розсортували по великих ящиках, під’їжджає кара, яка відвозить ящики до лінії пакування. Далі знову бункер, транспортер і оглядовий стіл, на якому нетоварну картоплю відкидають вручну. Щоб надати картоплі товарного вигляду, її обчищають щітками. Всього на лінії задіяні 12 працівників.

Iз такою політикою української картоплі не буде

ДЛЯ більшості фермерів картопля не основна культура, її вирощують ті, хто має відповідне обладнання та технології. Зазвичай вони використовують мінімум хімікатів і максимум органіки! Через це вітчизняна бульба поза конкуренцію з тією ж білоруською чи російською. У картоплі, завезеній із сусідніх країн, здебільшого вищий уміст хімічних речовин.

«Це стратегічна культура, тому ніколи немає проблем із її реалізацією, є проблеми з ціною, — пояснює фермер. — Білоруська і російська картопля не конкурентка нашій. Вони дають вал, але не якість».

Разом із тим через імпорт від сусідів експерти прогнозують наступного року обвал цін на цю продукцію — до півтори гривні за кілограм! У перспективі це може призвести до ще більшого скорочення площ під картоплею і появи дешевої недоброякісної продукції від сусідів. Дуже сумно, коли в державі з таким ресурсом відсутня політика захисту інтересів національного товаровиробника і взагалі будь-яка стратегія розвитку сількогосподарського виробництва.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Кому суп рідкий, а кому діамант дрібний
Читати
Два паспорти — незабаром уже легально?
Читати
«Вікно» у Фінляндію
Читати
Спеціальності, що годують
Читати
Боятися не треба
Читати
Хотілося б правди...
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове