Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

Читач — газета

Знайдіть свою норму

«Лікарі встановили мені діагноз — аденома простати. Почав приймати медикаменти. Порадьте, як краще харчуватися за цієї недуги?»

Сергій М.

м. Коломия

Івано-Франківської області.

ІЗ ЦИМ захворюванням стикається майже 50 відсотків чоловіків віком понад 50 років, а в старшому віці ризик виникнення аденоми зростає до 85 відсотків. Аденома простати — це новоутворення доброякісного характеру, яке розвивається із залозистого епітелію простати. У самій же простаті утворюється вузлувата тканина, яка поступово здавлює сечовипускальний канал. З огляду на те, що це пухлина доброякісна, її ріст не спричиняє метастазів в інших органах.

Лікування аденоми простати може проводитися медикаментозно, а також шляхом хірургічного та нехірургічного втручання — це залежить від ступеня тяжкості й задавненості захворювання.

Розвиток аденоми провокує надмірна маса тіла, тому харчування за цього захворювання має бути збалансоване, багате на вітаміни, мікроелементи й клітковину.

Для зменшення розрослої тканини залози слід вживати велику кількість продуктів, що містять поліненасичені кислоти (лінолеву, альфалінолеву), селен і цинк. У період загострення щоденне споживання цих мікроелементів має сягати 25 мг (за норми 15 мг).

Особливо багато селену й цинку в морепродуктах: морській капусті, макрелі, оселедцях, скумбрії, сардинах, лососі, тунці та інших. Серед рослинної їжі найбільше цих елементів міститься в усіх бобових культурах, гречаній і вівсяній кашах, насінні гарбуза й соняшнику, в грибах, коренеплодах селери й пастернаку.

Незамінним складником правильного харчування є клітковина. Вона сприяє поліпшенню роботи кровоносної системи, знижує рівень холестерину, запобігає закрепам, які можуть провокувати утруднене сечовипускання й застій сечі. У раціоні має бути достатня кількість сезонних овочів і фруктів, а також зелень.

Під час лікування аденоми простати з раціону потрібно повністю вилучити жирні сорти м’яса, прянощі, гострі спеції, соуси й консерви, копченості, смажену їжу, алкоголь, газовані напої, міцну каву та чай.

У період медикаментозного лікування загострення хвороби слід зменшити навантаження на сечовидільну систему, тому варто уникати вживання на ніч багато рідини, надто сечогінної — відвару шипшини, зеленого чаю.

Також обмежити споживання солі, яка затримує в організмі зайву воду, що призводить до набряклості, підвищення кров’яного тиску і, як наслідок, до звуження судин. Своєю чергою це спричиняє застій крові в малому тазі та сечі в сечовому міхурі.

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,

дієтолог.

У пригоді стануть трави

«Як лікуватися хворим на оперізуючий лишай?»

Єва С.

м. Нікополь

Дніпропетровської області.

ЦЕ захворювання спричинене вірусом вітряної віспи. На тілі з’являються болісні висипання — пухирці. Основним методом оздоровлення є блокада нервів. Зазвичай у перші дні захворювання лікарі вживають заходи для зняття болю, інтоксикації, призначають вітаміни.

Помітний ефект дає застосування лейкоцитарного інтерферону, розчин якого наносять на уражені місця 5-6 разів на день. Додатково проводять електрофорез новокаїном. Залежно від тяжкості захворювання біль може залишатися навіть після того, як загояться пухирці. Доки вони не зникнуть (зазвичай на це потрібно близько двох місяців), приймайте рослинний протигерпетичний аптечний препарат зострікс (на ранній стадії використовують ацикловір). Зострікс блокує утворення хімічних речовин, здатних передавати больові імпульси через нервові клітини. Його також призначають для лікування шкіри з підвищеною больовою чутливістю у випадках, коли висипів на ній уже немає.

На цьому етапі захворювання рекомендую 1-2 рази на день змащувати лишай чотирипроцентною настоянкою прополісу. Помічні й аплікації на ніч із листя алое. Свіжий листок промити водою, зняти тонку шкірку з одного боку й прикласти м’якоттю до ураженої ділянки.

В жодному разі не застосовуйте різноманітні косметичні креми й мазі — це призведе лише до подразнень шкіри. Коли на місці пухирців виникне шкірочка, замовте в аптеці каламінову рідку мазь і змащуйте уражені місця. Якщо від мазі некомфортно (фенол занадто міцний або ментол занадто холодить), розведіть її такою ж кількістю води. Користуйтеся нею доти, доки пухирці не підсохнуть і шкірочки на них не відпадуть.

Для зміцнення імунної системи й запобігання поширенню вірусу оперізуючого лишаю раджу 5-6 разів на день приймати вітамін С, комплекс вітамінів групи В, полівітаміни, що містять цинк.

У разі якщо захворювання набуло сталого характеру, допоможуть такі способи:

а) прикладання до уражених ділянок мішечка з гарячою морською сіллю. Потім тепла (37°С) ванна з відваром шавлії та ромашки (1:1). Після цього до хворого місця прикласти мішечки, наповнені гарячою товченою картоплею, политою горілкою;

б) протирання хворих місць тампоном, змоченим у яблучному оцті. Затим їх змащують сумішшю білка курячого яйця з білою глиною і свіжим несолоним свинячим жиром, узятими в рівних частинах. Перед сном рекомендована тепла клізма з настоєм квітів ромашки (чотири столові ложки залити літром окропу, настояти 0,5 години, процідити). Через годину після їди пити по третині склянки відвару суміші квіток глоду, кореня валеріани та м’яти перцевої (по столовій ложці кожної рослини). Суміш трав кип’ятити 7-8 хвилин у півлітра води.

В’ячеслав ВАРНАВСЬКИЙ,

терапевт.