Архів
Вівторок,
26 листопада 2019 року

№ 92 (19739)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну
  • Забуттю не підлягає

Iз сузір’я Героїв

Ганна КЛІКОВКА.

Запорізька область.

ПИШНІ осінні квіти лягли цими листопадовими днями на надгробок Героя України Сергія Синенка у селі Володимирівське Запорізького району. З портрета він усміхається щиро, як за життя… Чоловік тут мешкав, любив село, і люди пам’ятають подвиг доброї людини, патріота. Вшанувати його пам’ять односельці приходять не лише у свята. Історія життя Сергія — приклад не показної любові до України, а тієї, що струмує від самого серця. Такими синами вона сильна й непереможна.

Сергій Синенко був успішною людиною, умів працювати, розвивав бізнес. Дуже любив рідний край, цікавився історичною спадщиною України, відчував свою причетність до нащадків запорозьких козаків і надзвичайно цим пишався. Людина світлої вдачі, доброзичлива, поміж людей він випромінював тепло та спокій. Дорожив родинними цінностями, любив дітей, мріяв про багатодітну сім’ю, й коли у листопаді 2013 року дружина народила йому двійню, став щасливим татом чотирьох дітей.

Жити б і жити, бо 35 років для самодостатнього чоловіка — пора злету, твердого усвідомлення свого призначення на землі. Та насунула чорна біда на країну, й оскільки Сергій мав загострене почуття справедливості, непримиренність до зла і фальші, з перших днів Майдану він був разом із протестувальниками, проводив флешмоби проти диктаторських законів Януковича, підвозив на Фестивальну площу в обласному центрі дрова та все необхідне. Сергій був активним учасником Автомайдану в Запоріжжі і Дніпрі, надавав допомогу самообороні місцевого Майдану, доставляв через Дніпропетровський аеропорт медикаменти для Євромайдану в столиці. Коли у січні 2014-го у Запоріжжі сталося зіткнення євромайданівців з міліцією та «тітушками», захищав людей від побиття, відстоював визволення заарештованих протестувальників.

Звісно, такі дії активіста були для ворогів кісткою в горлі. Вони жорстоко помстилися Сергію Синенку за його громадянську мужність. 13 лютого 2014 року борця за волю знайшли спаленим у власній автівці на дорозі між селами Червоний Яр та Івангород Запорізького району. Виконавців і замовників цього злочину досі не знайшли… Подвиг Сергія Синенка відзначено присвоєнням йому звання Героя України із врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Усі сльози виплакали за сином мама Героя Наталя Федотівна і тато Петро Іванович. З нагоди дня Гідності та Свободи до них приєдналися друзі й односельці, родина. Про життя та подвиг Сергія Синенка згадали його побратими, ветерани АТО, волонтери Української армії, представники Широківської сільської ради.

Подвиг Сергія Синенка й захисників України всіх часів ушанували хвилиною мовчання та молебнем, який провів капелан 55-ї окремої артилерійської бригади отець Андрій Фоменко.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Побули, та й поїхали
Читати
Кому ж дістанеться «десерт»?
Читати
Хоч тут грошей дали
Читати
Обіцяють більше ліків
Читати
Відчайдушний крок
Читати
Ви — нам, ми — вам
Читати
Парадокси народних уподобань
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове