Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Бувальщинка

Номера не бачив?

Володимир КОРЧИНСЬКИЙ.

м. Кодима

Одеської області.

Цю бувальщину розказав мені мій шваґер Карпо. Було це у 60-х роках минулого століття у моєму рідному селі Луги на Вінниччині. Я тоді ще тільки школу закінчував, а він працював у колгоспі на току вагарем, тож був, як то кажуть, у курсі всіх новин.

У ті роки свого транспорту в колгоспах під час жнив було недостатньо, тому із району відряджали водіїв на підмогу. Відрядили і до нашого колгоспу декількох. Був серед них такий собі веселун Федір Лебідь (до речі, влітку він увесь час за кермом їздив босоніж).

Були саме у розпалі другі жнива — збирання цукрових буряків, кукурудзи. І от одного дня цього водія попросив один колгоспник перевезти йому з поля кукурудзу, тобто, ви зрозуміли, — той її вкраде і транспортує до власної комори. Місцеві водії таке робити побоювались, а цей каже:

— Треба — зробимо.

Ну й домовились, щоб Федір увечері на таку-то годину під’їхав на поле, а той чоловік приготує мішків із 20 кукурудзи.

Приїхав Федір самоскидом, завантажили вони мішки у кузов і тільки виїхали з поля на шлях — аж тут дільничний міліціонер та й сторож із рушницею. Ну, куди дінешся, зупинились. Той чоловік-крадій зметикував одразу, відчинив дверцята кабіни і дременув у кукурудзу. А водієві куди діватися? Однак через автомобіль дізнаються, хто він такий.

Міліціонер наказав сторожеві лізти у кузов, а сам, навіть не поцікавившись у водія, як того прізвище, і не вимагаючи пред’явити посвідчення, сів поряд і каже:

— Їдемо на тік, там усе зважимо і складемо протокол.

Поїхали. А дверцята кабіни дільничний погано закрив, і вони тарахкають на баюрах. Водій каже:

— Товаришу міліціонер, причиніть, будь ласка, добре дверцята.

Щоб прикрити як слід двері, міліціонер спершу їх повністю відчинив... І треба ж було такому статися... На черговій баюрині водій так різко крутонув руля, що міліціонер ненароком випав із кабіни... Ну а далі не розгубився вже і сам водій... Миттю натиснув важіль підйому кузова, і мішки разом зі сторожем посипались на землю. Машина рвонула на повний газ. Сторож із переляку натиснув на курок, гримнув постріл, а дільничний підбігає до нього:

— Ти номер машини не бачив?

А той:

— Відколи живу, ще такого номера не бачив!