Наша пошта

• Рядки з листів

Позбавлені зв’язку, права на освіту, національності

У БІЛІЙ ЦЕРКВІ й районі загалом не працює радіо. На наші запити повідомили, що «Укртелекому» невигідно утримувати радіоточки, й порадили звертатись у Київ (головний офіс), а також у Державний комітет телебачення і радіомовлення. Особисто я впродовж місяця передавав заявку на ремонт радіоточки. Телефоном відповіли, що заявку прийняли, але ремонт так і не зробили. Обурює й те, що радіо не працює, а квитанції на оплату надходять регулярно. Людям навмисне створюють такі умови, щоб вони відмовлялися від радіоточок. У результаті нині всього п’ять відсотків жителів нашого міста отримують таку послугу. А з першого січня наступного року дротове радіо й у них припинить працювати. Як бачимо, у селах, а тепер уже і в районних центрах людям блокують доступ до інформації. Поштові відділення знищили, радіо не буде, стаціонарними телефонами мало хто користується, мобільний зв’язок працює погано, Інтернету катма. То про які реформи розвитку держави мова? Дуже сподіваюся, що влада перегляне своє рішення.

О. О. ВОЙТЕНКО.

м. Біла Церква

Київської області.

Прочитав статтю «Перепис населення: про що запитають?» («СВ» за 05.11 ц. р.), де повідомляється, що серед 12 базових запитань потрібно буде назвати ПІБ, стать, вік, дату і місце народження, сімейний стан, національність. Цілком правильно і зрозуміло, що запитують у громадян про національність. Дивує інше. Влада позбавила свій же народ національності, не спитавши: хоче він цього чи ні. Спершу ліквідували цю графу в паспорті, а затим і в інших документах. Навіть у свідоцтві про народження. І тепер при переписі запитуватимуть про те, чого без нашої згоди позбавили. Хіба не дивно?

Так ось, я настійно пропоную, щоби в переписі було поставлене ще одне запитання: «Чи повинна бути графа про національність у документах громадян України?». Причому відповідь на нього має мати силу закону, силу референдуму. Як народ вирішить — так і повинно бути!

Михайло ЛИСИЦЯ.

м. Чернігів

У нашому селищі є нова добротна школа, розрахована на 190 учнів. Приміщення відповідає всім вимогам для надання якісної освіти. Але, на превеликий жаль, навчальний заклад ведуть до закриття. Напередодні навчального року батькам повідомили телефоном, щоб забирали документи дітей, бо школа закривається. Проте на зібранні, яке організували батьки, щоб дізнатися, хто дав таку вказівку, чиновники стенали плечима. Вийшло негарно. Вчителі, які телефонували, мовчали, і ті, хто давав наказ, заперечували. У результаті місцева влада запевнила, що школа працюватиме у тому ж статусі. А незабаром переграла й оголосила, що старшокласники таки мусять перейти в Новосілку, бо в Ємилівці залишаються тільки учні молодших класів. Але ж там набагато гірші умови для навчання: маленькі кабінети, спортзал не відповідає нормам, маршрут, яким підвозять дітей, потребує перевірки на безпеку. Чому з кращого в гірше? Тим часом Ємилівську школу продовжують знищувати. Восени затіяли перебудову опалювальної системи, хоча навчальний заклад був готовий до зими, туди вкладено немалі кошти (660 тис. грн).

Бачимо, що в інших містах і селах чільники виділяють кошти для будівництва нових навчальних закладів, а в Голованівському районі некомпетентні чиновники, навпаки, руйнують, причому абсолютно нові школи. Діти — це не речі, які можна переміщати, як кому заманеться. Потрібно піклуватися про їхнє майбутнє, а не знищувати його.

Віктор ЗАМІХОВСЬКИЙ.

смт Ємилівка

Голованівського району

Кіровоградської області.