Архів
П’ятниця,
8 листопада 2019 року

№ 87 (19734)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  Версія для друку          На головну

Великий у напастях оборонець

Антоніна КІЗЛОВА.

8 листопада (26 жовтня за ст. ст.) — день великомученика Димитрія Солунського Мироточивого (близько 270—306 рр.). Деякі історики припускають, що родина святого могла мати слов’янське походження. Адже навіть на батьківщині його здавна вшановували як молитовного заступника слов’ян.

Угодник народився у Фессалоніках (нині — Салоніки, Греція), котрі ввійшли до слов’янських текстів під назвою Солунь. На той час серед язичницької більшості в місті мешкала й християнська громада, яку на початку нової ери заснував апостол Павло.

Батько Димитрія був проконсулом Римської імперії у Фессалонії, тобто мав організовувати оборону місцевості від зовнішніх ворогів. При цьому чоловік таємно сповідував християнство, тож охрестив і сина. Разом із дружиною наставляв хлопця у вірі, але помер незабаром після того, як Димитрій став повнолітнім.

305 року імператор Максиміан Галерій за військову вправність та розсудливість призначив Димитрія на ту саму посаду, що й батька. Втім, звелів також винищувати у Фессалонії християн. Натомість новий проконсул почав відкрито проповідувати там Слово Боже. Володар швидко дізнався про це та звелів кинути непокірного до темниці. Тоді подвижникові явився ангел, аби додати в’язню сил і терпіння.

Димитрій переказав вірним друзям, аби ті роздали його майно нужденним, а сам палко молився, готуючись прийняти мученицький вінець. 8 листопада 306 р. його пронизали списами. Тіло, викинуте на поживу падальникам, таємно поховали солунські християни.

За імператора Костянтина Великого (324—337 рр.) над могилою збудували церкву, де згодом відкрили й нетлінні мощі великомученика. В VII ст. з них почало виділятися запашне миро. Безліч вірян, котрі просили у святого молитовної допомоги, були врятовані від хвороб, голоду, ворожого полону, облоги та інших лих.

Іще в 1070-х рр. було засновано Димитріївський монастир у Києві. 1197 р. великий князь Всеволод Юрійович привіз до Києва з Солуні образ угодника, написаний на дошці з його труни, та сорочку, освячену на мощах.

Прості віряни на українських землях теж здавна шанують св. Димитрія. Господарі помітили: якщо на Дмитра, котрий, за народними уявленнями, приводить із собою зиму, тепло, то й весна буде м’якою, ранньою. До празника намагаються посадити часник, аби він добре родив.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Знову рекорд
Читати
Вимагають публічно «покаятися»
Читати
Починають викручувати руки
Читати
Стимулювати по-«зеленому»
Читати
Громадянство — зі знанням державної мови
Читати
Пообіцяли доплачувати
Читати
Убивцям оголошено підозри
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове