Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• Не зайве дослухатись

Контроль за інсуліном

Ольга БУТАКОВА,

ендокринолог.

Усім, хто дбає про своє здоров’я, прагнучи якнайдовше залишитися молодим та активним, потрібно тримати під контролем рівень інсуліну в крові. Нормальна його кількість подовжує життя, а надмір чи нестача веде до діабету. Неможливо відчувати себе молодим і здоровим, якщо в крові блукає надмір гормону, чи, навпаки, його кількість гранично мала. На щастя, цей процес легко контролювати.

ІНСУЛІН — гормон, що продукується в організмі підшлунковою залозою. Головне його завдання — постачання до клітин організму глюкози, амінокислот, жирів і калію. До його функцій також входить підтримання нормального й стабільного рівня глюкози в крові та регулювання вуглеводного балансу організму.

Це відбувається так: коли рівень глюкози в крові зростає, перевищуючи 100 мг/децилітр, тоді долучається підшлункова залоза, яка починає активно виробляти інсулін. Надмір глюкози він зв’язує і транспортує до своєрідного сховища — м’язової чи жирової тканини. Потрапляючи до м’язової тканини, глюкоза перетворюється на енергію, здатну для праці, але якщо вона опинилася в жирових клітинах, то перетворюється на жир, накопичуючись в організмі. Гормон інсулін у нормальній кількості є одним із важливих елементів організму. Завдяки йому відбуваються життєво необхідні процеси.

Гормон інсулін:

— нарощує м’язи. Він активує рибосоми, що синтезують білок. А білок, як відомо, є будівельним матеріалом для м’язів;

— перешкоджає руйнуванню м’язових волокон. Антикатаболічні (катаболізм — процес розпаду) властивості інсуліну не менш важливі, ніж його анаболічні властивості. Цей гормон захищає й оновлює тканини м’язів;

— забезпечує м’язові клітини амінокислотами, конче потрібними для їхнього функціонування;

— збільшує активність ферментів, що відповідають за стимуляцію утворення глікогену, який є основною формою зберігання глюкози в клітинах організму. А вона, розпадаючись, виділяє енергію, потрібну для життєдіяльності клітин та організму загалом.

Якщо інсулін не перевищує гранично допустимих меж, усе йде чудово. Проте коли його кількість зашкалює, виникають такі захворювання: ожиріння, діабет 2-го типу, порушення роботи серцево-судинної системи.

Негативні наслідки «високого» інсуліну

Блокування вироблення ліпази — ферменту, що відповідає за розщеплення жирів (тригліцеридів). Якщо немає ліпази, організм не спалює жирову тканину, а накопичує. Як наслідок, відбувається збільшення жирової маси.

Посилення ліпогенезу — синтезу жирних кислот. Інтенсивний ліпогенез тягне за собою збільшення вмісту тригліцеридів, які активізують роботу сальних залоз, унаслідок чого шкіра жирніша, можуть з’явитися прищі, себорея та лупа.

Руйнування артерій, що зумовлює розвиток атеросклерозу кровоносної системи. Внаслідок порушення ліпідного обміну на стінках кровоносних судин утворюються холестеринові бляшки, через що відбувається деформація стінки артерії та звуження просвіту в ній. Атеросклероз судин може призвести до ішемічної хвороби серця.

Підвищення кров’яного тиску. За нормального рівня інсуліну в крові він має судинорозширювальну властивість. Але якщо його в організмі забагато, то кров’яний тиск збільшується. Який вплив має інсулін на підвищення тиску, наразі достеменно не з’ясовано. Є припущення, що він діє на регуляцію нирок і нервової системи, які змушують судини звужуватися, внаслідок чого підвищується кров’яний тиск.

Стимулювання росту злоякісних клітин. Інсулін — це гормон росту, його надмірна кількість у крові може призвести до розмноження клітин. Тому люди, що страждають від його надміру, частіше схильні до онкологічних захворювань.

На тлі хронічно високого рівня інсуліну в крові можуть розвиватися й такі захворювання, як інфаркт, інсульт, короткозорість, астма, бронхіт, запалення верхніх дихальних шляхів, імпотенція, трофічні виразки.

Щоб уникнути подібних хвороб, треба обов’язково контролювати рівень інсуліну в крові. Його норма становить від трьох до 20 мкОД/мл. Якщо показник коливається в межах допустимого — людина здорова. Важлива деталь: аналіз на вміст інсуліну проводять тільки натщесерце. Це пов’язано з тим, що після їди підшлункова залоза починає активно функціонувати, виробляючи інсулін, тому його вміст у крові буде вищий, ніж зазвичай.

Для малих дітей це правило не діє: у них рівень гормону в крові не змінюється після їди, лише в момент статевого дозрівання інсулін стає залежним від процесу травлення.

Якщо кількість інсуліну в крові перевищує допустимі межі тривалий час — це бомба уповільненої дії. Згодом можуть розвиватися супутні хвороби органів або цілих життєво важливих систем. Ці процеси — необоротні!

Завищений рівень гормону в крові виникає тоді, коли підшлункова виробляє достатню кількість інсуліну, але він не здатний працювати, як належить. Причини таких процесів можуть бути різні: стреси, посилені фізичні навантаження, захворювання підшлункової залози, цукровий діабет.

Інсулін — досить своєрідний гормон. У разі підвищеного його рівня в крові з’являються такі симптоми: спрага, свербіння шкіри та слизових, млявість, слабкість, стомлюваність, часте сечовипускання, тривале незагоєння ран на шкірі, підвищений апетит на тлі втрати маси тіла.

Якщо ж його концентрація нижча від норми — це свідчить про те, що організм утомився від тривалих фізичних навантажень або людина хвора на цукровий діабет першого типу.

Ознаки низького рівня гормону в крові можуть бути такі самі, як і ознаки високого, однак до них додається тремтіння, відчутне серцебиття, блідість, постійне занепокоєння, дратівливість, непритомність, пітливість, раптове відчуття голоду.

Аналіз на вміст інсуліну в крові потрібен для оцінки роботи підшлункової залози: будь-який збій в її роботі веде до підвищення чи зниження рівня гормону в крові. Для його визначення в лабораторних умовах популярними є два види аналізу:

перший — забір крові натще, від останнього вживання їжі має минути понад вісім годин. Так можна визначити кількість інсуліну в крові достеменно;

другий — оральний глюкозотолерантний тест. Пацієнт випиває натще розчин глюкози (75 г), розчиненої в 250-300 мл води. А через дві години аналіз визначить кількість цукру в крові, на основі чого й робиться висновок про вміст інсуліну.

Найточніший результат можна отримати, поєднавши ці два види аналізу: вранці натщесерце робиться забір крові, після чого пацієнт випиває розчин глюкози, й за дві години робиться повторний забір. Результати цих двох аналізів дають повнішу інформацію про роботу підшлункової залози. Перед тестуванням бажано три дні дотримуватися дієти.

Визначити рівень умісту глюкози в організмі можна й у домашніх умовах, для цього потрібен глюкометр. Це спеціальний прилад для визначення кількості цукру в крові, придбати його можна в аптеці чи в магазині медтехніки.

Щоб максимально точно виміряти рівень цукру в крові, потрібно дотримуватися деяких правил:

заміри проводяться натщесерце;

перед використанням глюкометра слід уважно ознайомитися з інструкцією до приладу, якщо виникли незрозумілі моменти — звернутися за роз’ясненням до фахівця;

ретельно помити руки — не тільки для дезінфекції: механічні рухи поліпшують циркуляцію крові в організмі;

забір крові можна робити з подушечок трьох пальців: середнього, підмізинного й мізинця. Щоб зменшити болісні відчуття, прокол рекомендується робити не в центрі подушечки, а трохи збоку. Якщо потрібно регулярно проводити виміри рівня цукру, місце проколу слід міняти, щоб уникнути запалення чи потовщення шкіри.

Першу крапельку крові треба витерти сухою ваткою й тільки наступну помістити на тестову смужку. Останню вставити в глюкометр, і на дисплеї з’явиться результат аналізу, за яким можна зробити висновок про рівень умісту інсуліну в крові.