• Екологічна панорама

_{Видобуток бурштину легалізовують}

Олена КОЩЕНКО.

ВІДПОВІДНИЙ законопроєкт подано урядом до Верховної Ради. Документ передбачає істотне спрощення погоджувальної процедури щодо розробки законним шляхом родовищ бурштину, проведення відкритих електронних аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та скасування процедури погодження з органами місцевого самоврядування надання їх у користування. Також передбачається знизити рентну плату за видобування бурштину з 25 до 15% із відрахуванням 30% на користь місцевих громад…

Водночас законопроєктом передбачено упровадження тимчасового мораторію на вивезення необробленого сонячного каменю за кордон (а саме туди спрямовується понад 90% його незаконного видобутку) та вимога застосування сертифікованого обладнання для відповідних робіт, а також вводиться кримінальна відповідальність за незаконну розробку копалин.

_{Пластик і довкілля}

ЕКОЛОГИ б’ють на сполох щодо масштабного збитку довкіллю, що спричиняється використовуваними у побуті пластиковими пакетами. В усьому світі трильйони тонн їх щороку опиняються на звалищі, оскільки вторинна переробка відходів розвинена слабо. Спалювати таке сміття небезпечно, у той час як природним шляхом пластикові пакети розкладаються протягом 100-500 років, заражаючи землю токсичними речовинами. Лише в Україні на одну особу щороку припадає понад 500 таких кульків. Це просто астрономічне марнотратство навіть у порівнянні з мешканцями цивілізованих країн Європи.

Проте з’явилась надія, що незабаром і у наших крамницях та кафе покупцям уже не відпускатимуть так, як нині, товар у легких і напівлегких пластикових пакетах. Законопроєкт про зменшення їх кількості у закладах роздрібної торгівлі та громадського харчування внесено до порядку денного нинішньої парламентської сесії.

_{У столиці не продихнути}

СЕРЕД усіх міст країни в Києві повітря найзабрудненіше. Навіть у промисловому Кривому Розі воно чистіше. Зокрема, у столиці виявлено великий уміст домішок не лише пилу, а й значно перевищену концентрацію діоксиду сірки, оксиду азоту та формальдегіду. Про це свідчать дані моніторингу забрудненості повітря службами Міністерства екології та природних ресурсів. Серед українських міст із надмірним забрудненням повітря виявилися також не тільки великі промислові населені пункти Донбасу, а й Харків, Дніпро, Запоріжжя та Львів.

Найбільшими забруднювачами повітря у містах і селищах екологи називають вихлопи автомобілів на дорогах, а також ТЕЦ.

_{Народний контроль у дії}

ВЖЕ у трьох областях — Чернігівській, Полтавській та Рівненській — нелегальних лісорубів можна викрити з допомогою спеціальної онлайн-карти офіційно виданих дозволів на вирубування лісів. Такий електронний реєстр запустило у відкритому доступі Держагентство з питань лісових ресурсів і пообіцяло, що до кінця року він міститиме дані про всю Україну. В ньому зазначена кожна ділянка, на яку управління Держлісагентства видало дозвіл на лісозаготівлю та в яких обсягах. Відтак, користуючись картою рубок, українці зможуть перевіряти легальність лісозаготівельних робіт, свідками яких вони стали. У разі виявлення «чорних лісорубів» людей просять звертатися до поліції або до Держлісагентства.

До відома: Україна найбільше переправляє нелегальної деревини до країн Євросоюзу. Зокрема, за даними екологів, послугами наших «чорних лісорубів» не гребують навіть постачальники IKEA — відомої шведської транснаціональної корпорації, яка розробляє та реалізовує швидкозбірні меблі.

_{Сейм багатостраждальний}

У РІЧКУ Сейм, що впадає у Десну, мав місце викид неочищених промислових стічних вод. Вода у ній скаламутніла і набула специфічного присмаку, що призвело до масового мору риби. Мова про акваторію між селами Тьоткіно у РФ та Ігорівка на Сумщині. Українські держінспектори з охорони довкілля обстежили відтинок Сейму від села Зінове Путивльського району до самого українсько-російського кордону. В пробах води виявлено понад утричі вищу від гранично допустимої концентрацію заліза та аміаку промислового походження, а також удвічі менше розчиненого кисню. Годі шукати винуватця, адже найімовірніше, що лихо принесене з теренів РФ.

_{Кіт лісовий, їжак вухатий...}

У ЧЕРВОНІЙ книзі України значиться 15 диких тварин, яким нині загрожує зникнення. На наших теренах вони справді вимирають як вид. Це мешканець луганських степів їжак вухатий, кіт лісовий, який водиться у лісах Карпат, Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей, зубр, жук-олень, вухань австрійський (цих кажанів із великими вушками можна зустріти в заповідниках Карпатського регіону, Розточчя та Поділля), гриф чорний, ведмідь бурий (в Україні він водиться в Карпатах, хоч може забрести і в ліси на півночі Чернігівської та Сумської областей, в Україні налічується не більше 300 особин, і на цих тварин досі полюють браконьєри), глушець (глухар — один із найбільших птахів Українських Карпат), горностай, лелека чорний, саламандра вогняна, жолудниця європейська (маленький гризун з велетенськими очима), сова сипуха, рись, полоз леопардовий (надзвичайно красива і така ж рідкісна неотруйна змія). Ці тварини вже сьогодні надзвичайно рідкісні.

_{Підступні чайні пакетики}

ПОПУЛЯРНІ нині багаторазові чайні пакетики, виготовлені з поліпропілену у формі різних предметів, можуть завдати шкоди здоров’ю людини. Зокрема, її ендокринній системі, навіть збільшити ризик генетичних мутацій і пухлин. Про це йдеться у звіті про дослідження щодо безпечності посуду, проведеного вченими на замовлення Європейського органу з питань безпеки харчових продуктів (Еuropean Food Safety Authority, http://www.efsa.europa.eu). Щоб довести це, дослідники здійснили експеримент, в якому зімітували нормальні умови заварювання: промивали багаторазові пакетики з синтетичного полімеру та нагрівали у воді. Використовуючи електронну мікроскопію, вони змогли підтвердити, що один пластиковий чайний мішечок вивільнив приблизно 11,6 мільярда мікропластичних та 3,2 мільярда нанопластичних часточок. Коли вода має температуру 40°C, ризик потрапляння токсичних речовин із такого пакетика збільшується. Проте коли люди заварюють чай, вода часто перевищує 95°C.

Ніхто не стане сперечатись: багаторазові поліпропіленові пакетики — зручна у користуванні річ. Проте турботливим батькам, які люблять годувати своє чадо з яскравого посуду із синтетичного пластику, все ж варто замислитись: а чи треба наражати чутливий дитячий організм на такий ризик?