Соняшник № 759

Наш куточок для синів і дочок

Куточок підготувала Олена КОЩЕНКО. Малювали Анатолій ВАСИЛЕНКО і Олексій КОХАН.

• Мандрівка в дивосвіт

Броненосець

Ці тварини ведуть свій рід відтоді, коли Землю ще населяли динозаври. Щоправда, відтоді вони дуже здрібніли…

НЕЩОДАВНО у Південній Америці археологи виявили скам’янілі рештки броненосця — гліптодонта, який був завбільшки з величезного носорога! Нині ж найбільші представники цього виду ссавців габаритами не перевершують добре вгодовану свиню, а найменші і поготів мають довжину близько 15 сантиметрів. Проте всі вони так само мешкають на піщаних рівнинах, полях та галявинах лісів Південної та Центральної Америки аж до Півночі Мексики.

Броненосці — досить незграбні істоти. Навіть трохи кумедний вигляд мають витягнута довгоморда голова з великими свинячими вухами, товстелезний хвіст та коротенькі ніжки з величезними кігтями. Їхнє тіло заховане у панцир, звідси й іще одна назва цих істот — панцерники. До речі, у Південній Америці їх називають армадилами, що в перекладі з іспанської (а саме вони були першими європейськими підкорювачами цих земель) означає «той, що несе на собі збрую».

Панцир тварини складається з товстих рогових щитків, які повністю вкривають її спину. Рожево-сірі або бурі, вони тягнуться від шиї до хвоста, з’єднані між собою еластичними шкірястими зв’язками. Завдяки цьому броненосець може згорнутися у дуже щільну кулю. Її можна вільно котити у будь-якому напрямку, а от розкрутити лише тоді, коли підняти і з силою гепнути об землю. Але зробити це звірові, який прагне вполювати броненосця, навряд чи вдасться. Адже він надзвичайно важкий і щільно стиснутий.

Але, на жаль, від міцних ікол великих хижаків лати панцерника не рятують, бо вони усе ж затонкі. Тож при зустрічі з ворогом звірятко намагається якнайшвидше сховатися у колючих заростях, яких чимало у південноамериканській савані. Відтак доводиться сподіватися лише на прудкість власних ніг.

Втім, щоб уникнути небезпеки, броненосець може стрибнути й у воду, адже він чудово плаває. При цьому тварина заковтує побільше повітря, надуває черево, і тоді навіть важкий панцир не заважає їй плисти. Вона може затримувати дихання майже на шість хвилин. Трапляється, неглибокі річки просто переходить по дну.

Броненосці ще й чемпіони із риття нір. Ті, хто бачив цих тварин у живій природі, розповідають, що вони просто зникають під землею. Організм цієї унікальної тваринки влаштований так, що в момент риття м’язи передніх лап завдяки великій кількості кровоносних судин миттєво насичуються киснем. Це, а також міцні і довгі кігті дають можливість рити з великими силою і швидкістю. Навіть у тверду кам’янисту землю савани він заривається за лічені секунди. А один американський мандрівник розповів, що на його очах броненосець за хвилину розгріб асфальтове покриття на дорозі і пішов собі під ним блукати — рити далі ходи.

Зазвичай він має більш як 10 «стаціонарних» нір із кількома входами-виходами. Вдень тваринка дрімає у своїй схованці, а з настанням сутінок вилазить на поверхню. Їсть равликів, черв’яків, змій, а також ягоди і корені рослин. А найулюбленіша страва — терміти та інші комахи. Розривши величезний, іноді більший за нього самого, мурашник, він устромлює в нього довгий липкий язик, який за секунду укривається тисячами комах.

Новонароджені броненосченята, вкриті лише м’якою шкірою, вже через кілька годин після народження починають ходити. Цікавий факт: у тварин завжди народжується четверо або восьмеро одностатевих дитинчат (близнюків), тобто це або тільки «хлопчики», або ж самі «дівчатка».

Південноамериканці по-різному ставляться до броненосців. Бразильські фермери навіть спеціально їх приручають і випускають на поля — щоб вони поїдали шкідливих комах. А от мексиканці тваринок переслідують, стверджуючи, що ті псують посіви. Крім того, на них полюють заради їстівного м’яса та панцира, з якого виготовляють сувеніри та музичні інструменти. Тому їх популяція постійно зменшується, отож існує реальна загроза, що, проіснувавши на Землі понад 55 мільйонів років і переживши не один природний катаклізм, армадили все-таки зникнуть, не витримавши наступу людей.