Архів
П’ятниця,
27 вересня 2019 року

№ 76 (19723)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Скандальне протистояння

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Парламент відновив роботу.

Докладніше...
Броньований захист

У ЛИТВІ буде дислоковано американський танковий батальйон.

Докладніше...
Кому треба — заплатить

ЕСТОНІЯ скасувала безплатні довгострокові візи для українців.

Докладніше...
Закликав стріляти у хабарників

ФІЛІППІНИ. Президент Родріго Дутерте закликав громадян боротися з корупцією «всіма можливими методами».

Докладніше...
Теракт за терактом

АФГАНІСТАН. У південній історичній області Забуль стався потужний теракт.

Докладніше...
Глобальний захист клімату

НІМЕЧЧИНА приєдналася до міжнародного альянсу «За припинення використання енергії з вугілля».

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Гаряча тема

...А село «запізнилось»

       Зенон МИХЛИК.

       Хмельницька область.

Допоки державна земля офіційно не стала товаром, спритники дістаються до неї різними обхідними шляхами. Зокрема, купують в атовців, котрі не збираються заводити особисті селянські господарства, але потребують «живих» грошей.

ЗЕМЛЯМИ, що розташовані за межами населених пунктів, учасників російсько-української війни від імені держави наділяють чиновники обласних управлінь Держгеокадастрів. Для цього спеціально визначені «не обтяжені» масиви, що не перебувають у користуванні. Проте занесені до інформаційної бази відомості не такі вже й точні. Наприклад, не зовсім відповідає дійсності, що ділянка біля села Волиця-Польова Теофіпольського району, де громадська череда смакує травичку ще з колгоспних часів, є вільною. До речі, про це знали у районному відділі Держгеокадастру. Відали і про те, що іншого пасовища в села вже не залишилося.

— Я ще на початку цього року заходила туди, запитувала, як нам діяти, щоб у нас не забрали ту землю, бо в багатьох селах люди уже втратили вигони для корів, — розповідає виконувачка обов’язків сільського голови Ольга Федонюк. — Непокоїло, що на аукціони іноді потрапляють ділянки, які вже були внесені в генеральні плани територіальних громад. Отож застерегла земельників: якщо втратимо пасовище, буде велика біда, бо ж у селі 78 корів. Де їх випасати? Мене запевнили, що тієї ділянки (навіть на карті показували, де вона значиться) ніхто не займатиме.

І все ж, аби мати тверду гарантію, у Волиця-Польовій сільській раді вирішили створити на землі запасу сільськогосподарського призначення державної власності громадське пасовище. Уже в березні взялися до тієї процедури, дотримувалися рекомендованої покрокової схеми: винесли це питання на сесію, обговорили із громадою…

— Офіційне клопотання разом з іншими необхідними документами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки для створення громадського пасовища я повезла у Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області 4 квітня, — наголошує на даті Ольга Іванівна. — Та виявилося, що того ж дня (випадково?) заяви на отримання тієї землі подали й інші люди. Спершу нам казали, начебто це були учасники АТО, та потім дізналися, що були серед них і звичайні громадяни, котрі не мали жодних пільг чи особливих заслуг (але це закону не суперечить). Однак їхні заяви одразу зареєстрували і дозволили виготовляти землевпорядну документацію, а наші — лише 8 квітня. І, звісно, ми отримали відмову, мовляв, запізнилися. Таким чином, село зосталося без єдиного випасу. А в Головному управління Держгеокадастру ще й мораль нам вичитали: треба було ворушитися з узаконенням пасовища до того, як уряд ухвалив розпорядження наділяти землею учасників війни. Хоча насправді ту площу буквально вихопили із селянських рук, коли дізналися, що сільська рада збирається оформити право власності на неї.

Можливо, цей факт у Волиці-Польовій сприйняли б не так болюче, якби на тих 30 з лишком гектарах землі почали трудитися ті, хто заслужив першочергове право на неї під ворожими обстрілами. Однак, кажуть, усі наділи миттєво скупив підприємець із Базалії Ігор Голуб і вже на початку червня спробував загнати на пасовище плуги. Обурені селяни завернули трактор з поля і звернулися зі скаргами в обласний Антирейдерський штаб та до правоохоронних органів.

У людей чимало запитань. Скажімо, дивно, що наділені нею особи, мов за командою, всі запропонували свої ділянки в одні руки. Вочевидь, хтось координував це.

— Ті люди отримали свідоцтва про право власності на землю 25 травня, а вже через п’ять днів її продали, сіножаті перетворилися на ріллю, — не може повірити у випадковість виконувачка обов’язків сільського голови Ольга Федонюк. — А в нас, приміром, двоє учасників бойових дій донині не отримали землі. Зокрема, Ігор Денисюк іще в 2016 році просив ділянку біля свого села, проте його заяву довго не розглядали, а коли ми здійняли шум, то поставили у чергу на отримання ділянки… на протилежному боці району. Ще й мусить чекати.

В Антирейдерському штабі представникам Волиця-Польової громади пояснили, що є два виходи із ситуації: або Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області скасовує свої накази про надання земельних ділянок на пасовищі (позаяк не погоджувала це з місцевим органом самоврядування), або ж сільська рада добиватиметься свого в суді.

Судитися із Головним управлінням Держгеокадастру, кажуть у сільській раді, мабуть, не будуть. Принаймні досвідчені адвокати, у яких консультувалися, не вірять у можливість легкого виграшу. Більше селяни сподіваються на те, що з тією не зовсім прозорою історією купівлі-продажу державної землі розбереться прокуратура.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Говорили-балакали...
Читати
Ринок землі: на низькому старті
Читати
Зареєстровано більше переселенців
Читати
Негостинні сусіди
Читати
Українське повертається в інформпростір
Читати
Почніть зі сміття
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове