|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО. Малюнки Анатолія ВАСИЛЕНКА. |
Версія для друку До списку статтей Від любові до... розлучення Григорій КОРКАЧ. м. Київ. Жінка скаржиться подрузі: — Давай, кажу своєму благовірному, розлучимось цивілізовано, як більшість людей розлучається, — тихо, мирно! Так він, свинота, приїхав у суд п’яний, з гармоністом і натовпом друзів. * * * — Соню! — запитує подруга Катя. — Ти що, шукаєш нового чоловіка, не розлучившись із попереднім? — Звичайно. А хто ж босоніж приходить у магазин за новим взуттям? * * * На прийомі у адвоката: — Скажіть, а може дурість чоловіка послужить причиною для розлучення? — Чому б і ні... Хоча, якщо чесно, дурість, як правило, виявляється тоді, коли є причиною одруження. * * * Жінка приходить у суд із заявою на розлучення. — Яка причина вашого позову? — запитують у неї. — Уявіть собі — чоловік примушує мене їсти те, що я йому готую. * * * — Ти що, розлучилася зі своїм чоловіком? — Авжеж. Він вчинив мені такий скандал, нібито зраджую йому з кимось із нашого офісу. — Це ж як? — Не знаю, про кого конкретно нашепотіли йому його друзі. * * * Подруга запитує: — Це правда, що ти хочеш повернутися до свого колишнього чоловіка? Невже він так змінився через сім років після розлучення? — Дуже змінився. Був простий інженер, а став президентом великої українсько-німецької компанії. * * * Суддя запитує жінку: — Скажіть, яка причина, що ви розлучаєтесь? — Як тільки сідаю йому на коліна, він одразу починає диктувати службові листи. * * * — А я з дружиною розлучився, — хвалиться чоловік приятелеві. — Все майно поділили. — Як же це вам вдалося? У тебе ж не квартира, а ріг достатку! — Так і поділили: їй достаток, а мені — ріг! * * * — Кажуть, ти розлучився ще двічі відтоді, як ми бачились. — Ну, що вдієш, я завжди обираю таких чудових жінок, що й інші чоловіки бажають на них одружитись! * * * — Чула, ти розлучилася з Миколою. Що у вас трапилось? Ви ж не прожили разом і тижня! — А ти змогла б жити з чоловіком, який просто в церкві перед аналоєм прошепотів мені на вухо: «Що сьогодні у нас буде на вечерю?..» * * * — Чого ти розлучилася зі своїм чоловіком? — Він ставиться до мене, як до собаки. — В сенсі? — Вимагав від мене вірності... * * * Жінка розказує: — Коли ми розлучилися з чоловіком, то я залишила собі квартиру, а він забрав машину, моторного човна і рибальське спорядження... — А як, цікаво, ви поділили гроші? — Їх поділили між собою наші адвокати. Версія для друку До списку статтей | Із перебраних думок Флоріан БОДНАР. м. Чернівці. Якби вгорі так часто не пахло смаленим, люди на все б не чхали. Клеють дурня і влипають в історію. Дають слово народові, бо нічого більше давати і не збираються. Моська не лаяла б на Слона, якби його не зробили з Мухи. Світле майбутнє нам приберігають... на чорний день. А щодо чиновників — треба оббивати по...роги. Той, хто замовляє музику, не чує різниці між по барабану і по цимбалах. Нічого не вдієш — із нас уже зробили дурнів, тепер не треба вже придурюватись.
Сміхолик Петро ЗАТІРКА. м. Ніжин Чернігівської області. — Скажіть, ви часом не із села Михайлівка?.. — А що, шановний, у вас уже щось пропало?
|