Архів
Вівторок,
24 вересня 2019 року

№ 75 (19722)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
У пошуках компромісу

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ і ЄС домовилися продовжити переговори щодо Brexit.

Докладніше...
Протистояння посилюється

САУДІВСЬКА АРАВІЯ. Хусити пригрозили Ер-Ріяду новими атаками по стратегічних для економіки країни об’єктах.

Докладніше...
Політична криза

ІЗРАЇЛЬ. Президент Реувен Рівлін закликав до формування широкої коаліції.

Докладніше...
Повторення «арабської весни»?

ЄГИПЕТ сколихнули масштабні протести.

Докладніше...
І нашим, і вашим…

БІЛОРУСЬ спрощує візовий режим із Євросоюзом.

Докладніше...
Спроба номер два

АЛЖИР. На 12 грудня призначено дату президентських виборів.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Не продавайте Батьківщину!

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

Фото автора.

На фото автора: фермери Харківщини і Полтавщини протестують проти продажу землі іноземцям.

Під завісу минулого тижня у 15 областях України відбулися акції проти продажу земель сільськогосподарського призначення іноземцям. Протестували й фермери Харківщини, до яких приєдналися сусіди з Полтавщини. Уздовж ділянки біля райцентру Нова Водолага сімферопольської траси обабіч кілометрів на два вишикувалися керівники малих і середніх господарств, агрономи, зоотехніки, механізатори… Більшість плакатів, виготовлених друкарським способом і написаних від руки, закликали не допустити продажу землі іноземцям, час від часу люди скандували: «Не продавайте Батьківщину!».

Не до жартів

ЯК ТІЛЬКИ було озвучено проєкт закону про вільний обіг земель і про зняття мораторію на їх продаж, Президент Зеленський заходився заспокоювати збурене суспільство. Мовляв, купувати чи продавати землю зможуть лише українські громадяни чи компанії. Глава держави жартував: страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, — маячня. Він із завзяттям переконував: без повноцінного ринку землі ми маємо вигляд «совка», що ставить нас у ряд авторитарних режимів, таких, як у Північній Кореї, Таджикистані, Венесуелі, Кубі, Конго, де також земля не продається. Словом, дайош ринок землі, не гібридний (модне нині слово), а справжній.

Однак фермерів, які протестували, такі гумористичні аналогії не розсмішили. На це є свої причини. Фермер із Борівського району Богдан Головченко каже: так, у проєкті закону йдеться, що купувати українську землю зможуть тільки українці — фізичні та юридичні особи. Але заковика саме в останніх. Наше законодавство побудоване таким чином, що засновник «юридичної особи» й кінцевий бенефіціар, тобто отримувач прибутку, у багатьох випадках іноземець — француз, поляк, німець… Юридичні особи можуть створити сільгосппідприємства, де українець лише директор, а все інше належить іноземній компанії чи громадянину. Ніде ж у законі не сказано, що вони не можуть купувати української землі. У них і грошенят побільше, ніж у наших землеробів.

За віщо купувати?

У ТОМУ, що в іноземців гроші на купівлю землі знайдуться, в українських фермерів сумніву немає. У «європах» та «америках» сільське господарство прибуткове, бо там дотується кожен гектар, фермер може взяти дешевий кредит, знає, що його продукцію куплять за ціною, не нижчою від гарантованої ще на початку сільгоспсезону.

— Іноземці готові купувати нашу землю, вони можуть узяти кредити під три відсотки річних, а у нас навіть доларові позики під 12 відсотків,— розмірковує президент громадської організації фермерів Зміївського району Ігор Чепелюк.— Ми б’ємо на сполох, що нас витискають зі своєї землі, але нас ніхто не чує.

— За віщо купувати землю, коли наші фермерські господарства, мабуть, навмисне знезкровлюються? — запитує фермер Юрій Паваль. — Нинішнього року ціни на збіжжя суттєво знизилися. Якщо торік тонна продовольчого зерна коштувала 6300-6500 грн, то нині 4300-4500 грн, соняшникове насіння впало в ціні з 10-11 тис. грн до восьми тисяч грн. І так на все: ячмінь, кукурудзу, бобові… Але продавати зерно мусиш, бо треба сіяти, купувати мінеральні добрива, ремонтувати техніку. При цьому ще й десь на дві тисячі за тонну подешевшало й молоко, тобто на 30-40 відсотків.

Юрій каже, що йому важко збагнути причини здешевлення сільгосппродукції, коли буханець хліба постійно зростає в ціні: за прогнозами економістів, цієї осені паляниця здорожчає відсотків на 20.

Якщо великі господарства кредитуються під високий процент, то дрібним ніхто грошей узагалі не дає. Голова фермерського господарства «Річфілд», що у Валківському районі, Микола Рибалка поневіряється ось уже кілька місяців, сподіваючись взяти кредит в «Ощадбанку». Є в них програма мікрокредитування під 12-15 відсотків. Господарство пана Миколи підлягає під цю програму. Фермер хоче купити трактор «Слобожанець». Уклав угоду з підприємством, яке його виготовляє, звернувся до банку, одна з юридичних осіб погодилася стати гарантом повернення кредиту… Однак минає час, а банк мовчить, письмової відповіді не дає. А якщо офіційної відповіді немає, то потім скажуть: до них ніхто не звертався. Закумульовані ж кошти, обіцяні дрібним фермерам, можуть піти умовним «косякам», які за них побудують у Європі черговий курятник.

Має бути порядок

КЕРІВНИКА ТОВ «АПК Україна», що в Зміївському районі, Юрія Шмаюна тривожить хаос у земельному питанні. Адже непоодинокі випадки, коли на один і той же земельний пай виявлялися два претенденти, кожен з яких мав державний акт на землю. Колись договори оренди реєструвалися в Держгеокадастрі, сьогодні — в управлінні юстиції. При передачі справ від одних до інших траплялося й так, що Держгеокадастр не передав усіх потрібних паперів, чим зіштовхнув господарства лобами, адже один і той же пай може бути зданий в оренду одразу двом фермерам, укладений договір і там, і там, і обидва нібито законні.

— Спочатку лад потрібно навести, а потім вже говорити про ринок землі,— вважає пан Шмаюн. — А взагалі продавати землю під час війни в бідній країні — небезпечна справа.

Керівник СТОВ «Гусарівське», що у Балаклійському районі, Віктор Вовченко не боїться, що селяни почнуть масово продавати свої паї. Каже, що таких, на його думку, відсотків 10. Здебільшого це діти та онуки, яким земля дісталася у спадок, а самі вони живуть у місті. Однак, наголошує він, в умовах не до кінця реформованої правоохоронної системи, судів запускати ринок землі дуже небезпечно. От нещодавно неподалік господарства він перепинив кілька лісовозів, навантажених дубами — ще із зеленим листям. Попри те що Президент Зеленський під час відвідин Харківщини пообіцяв навести лад із неконтрольованим вирубуванням лісу, його продовжують безкарно пиляти так звані чорні лісоруби. Вовченко, щоб допомогти владі, звернувся до поліції, обласної прокуратори, повідомивши, хто вирубує дубові лісосмуги. Однак правоохоронні органи, розповідає фермер, залишили його звернення без уваги. Отож пан Вовченко вважає, що в разі виникнення проблем з землею за нинішньої правоохоронної системи, судів ніхто фермера не захистить.

А як там у людей?

ЗАСТУПНИК голови асоціації роботодавців і засновник одного з найуспішніших господарств області Анатолій Гацько пояснює, що в багатьох країнах світу, про які ми кажемо, що земля там продається, ринок її регульований. Так в Ізраїлі, прем’єр якої вперше нещодавно відвідав Україну й обмовився про бажання співпраці з Україною саме в аграрній сфері, земля в державній власності. У Канаді лише 10 відсотків землі у вільному обігу, у США також землю скуповує держава й дає в оренду тим, хто прагне її обробляти. Та що далеко ходити: у сусідній Бєлгородській області РФ влада взяла кредит, купила землі й тепер віддає їх в оренду фермерам.

Потрібно, переконаний пан Гацько, дивитися тут не тільки на зиск від продажу землі, а й на продовольчу безпеку країни. Подекуди лунають заяви, мовляв, фермери у нас не ефективні. Це не так. Якщо за часів, коли вийшов закон про реформування АПК, валовий збір зерна був 25 млн тонн, то тепер понад 40. Господарі, які живуть на території громад, обробляють там землю й тримають худобу, створюють робочі місця, тоді як великі холдинги, сіючи прибуткові культури, обходяться мінімумом працівників. То хто піклується про майбутнє села?

— Що ми біжимо на ринок землі, як голий на свято? — запитує Анатолій Гацько. — Якщо хочете скасувати земельний мораторій, то вивчіть це питання. Візьміть область чи кілька районів, запровадьте там пілотний проект, вивчіть помилки, які неодмінно будуть, а вже тоді впроваджуйте ринок землі. Те ж, що державні землі повинні не продаватися, а віддаватися в оренду, — це однозначно.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Виконувати першочергово
Читати
I продати нікому
Читати
Лише на ринкових умовах
Читати
Готові до зими
Читати
Стимулюють здобувати професію
Читати
Приватна гідроелектростанція
Читати
У фонду — новий голова
Читати
Просять більше можливостей
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове