Архів
П’ятниця,
20 вересня 2019 року

№ 74 (19721)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

Малюнки Анатолія ВАСИЛЕНКА.


Версія для друку          До списку статтей
  • Бувальщинка

Діловий стиль

Віталій ТАРАСЮК.

смт Млинів

Рівненської області.

У далекі шістдесяті роки минулого століття в одному з населених пунктів Млинівщини правління колгоспу очолював чоловік, який після не вельми вдалого головування влаштувався на роботу в пожежну частину. І треба ж було такому статися, що під час вогнеборчої вахти в його колишньому колгоспі загорілася господарська споруда.

Пожежний автомобіль, як кажуть, на всіх парах виїхав із депо. Однак дорогою до місця займання старший наряду — колишній голова колгоспу — вніс корективи в маршрут до місця займання і наказав водієві спецавтомобіля завернути до свого обійстя. Мовляв, негоже з’явитися на очі колишнім підлеглим неголеним...

Допоки чоловік голився і причепурювався, споруда в селі згоріла дотла. Тож коли вогнеборці прибули на місце події, то їм хіба що залишилося констатувати прикрий фінал займання. Лаконічно, влучно і з мимовільним гумором старший наряду занотував подію і доповів про неї начальству у своєрідній «літературній» обробці. Цей «діловий» стиль і досі викликає в одноносельців усмішку:

— Загорілося вчасно. Горіло правильно. Згоріло начисто...

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Василь ВЕРБИЦЬКИЙ.

с. Вороньків

Бориспільського району

Київської області.

Хоч і вовна, аби кишка повна.

Краще пташці на сухій гілці, ніж сидіти у золотій скриньці.

Жениться — як з гори котиться, а жить — як набіжить.

Карта хоч не кобила — до світу повезе.

Зажурилася Килина, що не кошена долина.

Денис хитрий, як лис.

Був не дурний — горілка одурила.

Рада б душа в рай, так гріхи не пускають.

Коси, коса, поки роса, роса додолу — йди додому.

Сякий-такий дід Куліш, та все ж бабі веселіш.

Зими і вовк не з’їсть.

 

— Чи нема в тебе часом якоїсь трави чи настою? Бо щось погано почав бачити, чути, зуби посипались, ноги болять...

— А це вам, діду, молодильні яблука треба їсти!.

— Іване, порятуй! Сьогодні ж поверну борг!

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове