Архів
П’ятниця,
20 вересня 2019 року

№ 74 (19721)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Відгук на публікацію

Підступна тактика сусіда

Костянтин МАТУЩАК.

м. Вінниця.

ЗІ СЛЬОЗАМИ на очах читав матеріал у «Сільських вістях» від 30.08 ц. р. Ідеться про трагічну подію поблизу Іловайська у серпні 2014-го, де безпідставно загинули кількасот наших бійців, зокрема й онук мого брата Володимира — 27-річний Юрій.

Коли військові підрозділи України потрапили у вороже кільце, Путін запропонував нашим бійцям вийти з оточення «зеленим коридором», який мали забезпечити проросійські бойовики. Мимохіть пригадав, що подібний випадок, коли через підступність росіян гинули люди інших національностей, уже траплявся в історії. 1552-го Іван Грозний тривалий час не міг здобути Казань, щоб розправитись із тамтешнім ханом. Навіть облога міста не допомогла. Тоді «царь-государь» пустив у хід випробуваний метод: у присутності представників татарської верхівки присягнув на Євангелії, що подарує життя захисникам Казані й відпустить, якщо вони складуть зброю і відчинять ворота. Казанці пристали на цю пропозицію. Цар дозволив обеззброєним татарам іти, куди ті забажають, але після того, як їм відріжуть язики і вуха.

Відтоді минуло понад 400 років, але тактика не змінилась: там, де не виходить досягти мети силою, кремлівські вожді вдаються до брехні та підступності. Біля Іловайська російські офіцери теж дали «слово честі» не стріляти по тих, хто виходитиме з оточення. Насправді обіцяний «зелений коридор» перетворили на кривавий. Вияв національної підступності «старші брати» продемонстрували і в Донецькому аеропорту, де наші кіборги дозволили їм забрати убитих і важкопоранених. Скориставшись перемир’ям, ті спершу потруїли наших вояків газом, а затим, не досягнувши бажаного, підірвали аеропорт.

Як бачимо, дух північних сусідів не змінюється століттями. Звичка до загарбання чужих земель й досі в їхній крові. Українці все життя захищають свою територію, нерідко тримаючи в одній руці чепіги плуга, а в другій — зброю. Вони воюють й тепер, як їхні предки, за свободу і справедливість. Коли ворог окупував Крим і Донбас, тисячі патріотів без особливих закликів виступили на захист Вітчизни.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове