Архів
Вівторок,
10 вересня 2019 року

№ 71 (19718)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  • За рубежем
Вимагають вищих зарплат

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Страйкують пілоти «British Airways».

Докладніше...
Початок інтеграції

АЛБАНІЯ готується до переговорів про вступ до ЄС.

Докладніше...
Погрожують «відкрити ворота»

ТУРЕЧЧИНА пригрозила ЄС відкрити для біженців кордон у Європу.

Докладніше...
Сформували уряд    

СУДАН. Уперше після повалення влади президента Омара аль-Башира сформовано уряд.

Докладніше...
Переговори у глухому куті

ПІВНІЧНА КОРЕЯ. Сполучені Штати вчергове посилили санк-ції проти офіційного Пхеньяна.

Докладніше...
Два президенти на одну країну

ВЕНЕСУЕЛА. Проти лідера опозиції Хуана Гуайдо порушено кримінальну справу.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Актуально

Побороти зеленого «окупанта»

Підготувала
Марія БІЛИК.

Мабуть, багато хто з читачів, а надто ті, хто був у Карпатському регіоні, бачив на луках, берегах річок, узбіччях, величезні, до п’яти метрів заввишки, рослини. Зовні вони подібні на велетенський кріп, бо мають схожі квіти-парасольки, але з широким, як у лопуха, листям.

З’ЯВИЛАСЯ ця рослина на наших теренах у 1950-х роках. Історія така: після війни радянські селекціонери переконали керівництво Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (ВАСГНІЛ) у тому, що впоратись із годівлею худоби в країнах Балтії і Білорусі допоможе вирощування, за прикладом Республіки Комі, борщівника Сосновського. Особисто Йосип Сталін був натхненником культивування рослини. Її почали сіяти як ще одну силосну культуру, ігноруючи перестороги інших науковців на згаданих територіях, а також у Польщі. Саме польський учений, іменем якого назвали цю рослину, досконало її вивчив і описав. Затія, як і слід було очікувати, виявилася провальною: корови після борщівникової «дієти» давали гірке молоко, а вирощування його тільки для відгодівлі тварин на м’ясо було економічно невиправданим. Проект згорнули, однак покинута акліматизована рослина почала активний наступ, зокрема й на територію України (наприклад, на Івано-Франківщині вона нині росте на площі 608 га). Відтоді борщівник стали називати по-різному — і «зброєю москалів», і «помстою Сталіна».

Борщівник Сосновського масово росте не тільки на невгіддях, а й на покинутих сільськогосподарських землях. Борщівник не боїться морозів, спеки та посухи. Від часу своєї появи на українських землях він наробив чимало біди.

Великі суцвіття і розлоге листя приваблюють дітей, та й дорослих, але контакт із ними закінчується візитом до лікаря або й госпіталізацією. Адже ця рослина дуже, навіть смертельно небезпечна, особливо влітку, у сонячні дні, під час цвітіння: її сік містить фотоактивні сполуки, які, потрапляючи на шкіру людини, роблять її надзвичайно чутливою до дії ультрафіолету. Як наслідок на шкірному покриві з’являються глибокі хімічні опіки, які можуть викликати небезпечну для життя інтоксикацію організму.

Рослина дуже підступна: симптоми з’являються за кілька годин чи й днів, коли уражена шкіра вкривається величезними пухирями. Лікуються опіки довго й важко, можна навіть потрапити в лікарню на тривалий час, а рубці не сходять багато місяців. Щоб уберегти себе від тяжких наслідків, медики радять, по-перше, бути обачними на природі та стежити за дітьми. По-друге, коли на вас уже потрапив отруйний сік, слід насамперед сховатися від сонця і якнайшвидше добре промити шкіру водою з милом. Якщо ж був контакт з очима, то потрібно негайно звернутися до лікаря: самотужки з цим не впоратися. Також треба йти в лікарню, коли вже з’явилося почервоніння та пухирі. Коли ж не маєте можливості дістатися медзакладу, на обпечене місце слід покласти серветку, змочену розчином фурациліну (підійде також заварена кора дуба чи чай). Радять також користуватися протиопіковими мазями, хоча деякі спеціалісти зауважують: опіки хімічні, тож традиційні засоби можуть не допомогти.

Боротись із зеленою «окупацією» дуже складно. Головна проблема у тому, що рослина ця аґресивна. Потрапляючи у чужий світ, борщівник забирає поживу в рослин і не дає шансу вижити іншим представникам флори. У нас йому особливо добре, бо тут короткі зими і відсутні його природні конкуренти. Борщівник просто монополізує територію. Тваринам він особливо не шкодить, хіба що забирає пасовища, витісняючи звиклий для худоби рослинний корм. Науковці іноді називають борщівник покаранням за необроблені поля. Там, де менше покинутих земель, він зустрічається набагато рідше.

Тож чи можна позбутися борщівника? За словами начальника управління рослинництва Івано-Франківської ОДА Степана Вінтоновича, рослину скошують та обприскують гербіцидами. Лише скошуванням за рік чи два цю проблему вирішити неможливо. Бо через тиждень-другий борщівник знову з’являється на місці покосу. Його насіння має здатність дозрівати навіть після зрізування рослини і зберігає свою схожість 7—10 років. Тобто місце, де «окупант» розрісся, потрібно косити постійно протягом кількох років. Це можливо хіба що тоді, коли місцева громада зацікавлена у виведенні рослини і ретельно та завзято цим займається. Хімічний спосіб ефективніший, але застосовується тільки щодо молодих рослин і на територіях, де це екологічно безпечно.

Додає клопотів і те, що борщівник в Україні не занесений до переліку карантинних рослин — він, за старою звичкою, вважається силосною культурою... Крім того, це хороший медонос, відтак пасічники навіть спеціально його вирощують або не хочуть знищувати, а заборонити людям сіяти кормову культуру не можна. Аби виправити правову колізію, борщівник слід визнати карантинним бур’яном. Тоді можна буде розробити програму боротьби з ним і відповідно передбачити кошти в обласних бюджетах. Поки ж борщівник продовжує впевнений наступ і захоплює нові території. Тож залишається бути обізнаними та обачними.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Прилетить чародійник і безплатно покаже...
Читати
Увага: маніпуляції
Читати
Дзвенітимуть, а не шелестітимуть
Читати
На хліб з маслом у середньому вистачає
Читати
Хто не встиг, той оштрафований
Читати
У зиму ввійдемо впевнено
Читати
Зерно поїхало світом...
Читати
...I курятина також
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове