Архів
Вівторок,
10 вересня 2019 року

№ 71 (19718)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця

Криниця

Сторінку підготував Василь ПІДДУБНЯК.


Версія для друку          До списку статтей
  • Наше кіно

Дні українського кіно у Ризі

Олена БЕГМА.

У СТОЛИЦІ Латвії, в приміщенні історичного кінокомплексу в центрі Риги «Splendid Palace», відбувся триденний фестиваль «Дні українського кіно». На ньому були представлені сучасні фільми та ретрокласика.

Зокрема, першого дня глядачі мали змогу побачити документальний фільм «Михайло і Даниїл» (Україна—США, 2017). Це картина режисера Андрія Загданського про київського архітектора й художника Михайла Щиголя та його сина Даниїла.

Також інтерес у глядачів викликала повнометражна художня кінокартина Романа Бондарчука «Вулкан» (Україна—Німеччина—Монако, 2018). Картина, жанр якої визначають як «драмедія» (драма + комедія), розказує, як на Херсонщині неподалік окупованого Криму зник позашляховик місії ОБСЄ, в якого посеред степу заглух мотор. Його водій Лукас опинився в депресивному селі в родині колишнього голови рибколгоспу Вови, його матері та дочки Марушки. Стрічку представляв актор Віктор Жданов, якого особливо вподобали глядачі за роль «Старого» в фільмі «Кіборги».

Другого дня фестивалю з нагоди 125-річчя Олександра Довженка було репрезентовано його шедевр — німу картину «Земля» (1930), але вже з новим музичним оформленням, зробленим популярним гуртом «Даха Браха». Також глядачі переглянули художню стрічку «Гірська жінка: на війні» (2018). Водночас у кінокомплексі було розгорнено і фотовиставку «О. П. Довженко: Життя та творчість».

На закритті фестивалю ще раз показали фільм «Міф», цього разу вже для широкого загалу, присвячений Василю Сліпаку, Герою України, всесвітньо відомому українському оперному співаку, солісту Паризької національної опери, учаснику Революції гідності, добровольцю, який загинув на передовій від кулі російського снайпера.

Версія для друку          До списку статтей

Із джерела мудрості

Тепер як ніколи ми мусимо змагатися за спільноту в нації і за братерство в народі. Але, йдучи за тими гаслами, ми повинні дбати, щоб вони були не лише «міддю бряцаючою», а найглибшою правдою, для якої варто жити і вмирати.

Олена ТЕЛІГА,

українська поетеса, літературний критик, діяч української культури.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове