Архів
Вівторок,
3 вересня 2019 року

№ 69 (19716)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вересень
  • За рубежем
Спірне питання про кордон

ЄВРОСОЮЗ відмовився робити Лондону ще більші поступки щодо Brexit.

Докладніше...
Відлуння Другої світової

ПОЛЬЩА відзначила річницю початку Другої світової війни масштабними пам’ятними заходами.

Докладніше...
Напруга наростає

ІЗРАЇЛЬ випустив сотню мінометних снарядів по півдню Лівану.

Докладніше...
Фінансова криза загострюється

АРГЕНТИНА запровадила контроль за купівлею доларів.

Докладніше...
Знаменна реформа

САУДІВСЬКА АРАВІЯ. Знято обмеження на поїздки для жінок, старше 21 року, за кордон без супроводу чоловіків.

Докладніше...
Приголомшливий «Доріан»

США. Тропічний атлантичний шторм «Доріан» дістався Багамських островів.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Актуально

Без Дніпра і без води

Підготувала
Олеся КОСТЕНКО.

Днями Асоціація рибалок України, човнярів Київщини спільно з кількома громадським об’єднаннями скликали круглий стіл «Пішки по Дніпру. Хто вбиває головну річку України?» На захід також запросили представників Мінприроди, Агентства водного господарства України, Держекоінспекції, Інституту гідробіології НАН України, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, експертів Національної екологічної ради України.

ІЗ НАЗВИ заходу зрозуміло, що головною темою обговорення був катастрофічний стан головної водної артерії України. Одна з найбільших річок Європи катастрофічно міліє. Тільки у столичній акваторії з’явилося 56 мілин, які незабаром можуть перетворитися на острови. Чи не основною причиною обміління річки є втрата власної течії.

«Греблі, якими перегородили Дніпро, позбавили річку власної течії, тому вона не може змити все те, що потрапляє у воду разом з побутовими і виробничими стоками. На берегах стоять мегаполіси, металургійні й хімічні гіганти... Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль з усієї таблиці Менделєєва, — б’є тривогу голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. — Береги забудовують хаотично, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови... Земснаряди розривають річку на частини, змінюючи не тільки ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, а й саме русло».

У Дніпро впадають сотні приток, які мали б наповнювати його. Але тільки за роки незалежності з карти України зникло понад 10 тисяч малих річок. Поля наблизилися впритул до малих водойм, після рясних дощів уся хімія з них потрапляє у водойми. За даними національної Гідрометслужби, концентрація низки токсичних сполук у багатьох річках у 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми. І течуть ці отруєні води в Дніпро, осідаючи на дні. Торік у водойми України було скинуто понад 2 млрд 80 млн кубометрів стоків. Третина з них — не очищені або недостатньо очищені води.

Згідно з українським законодавством, забруднювачам водойм загрожує штраф — 1700-3400 грн. Для великих підприємств це мізерні кошти, тому вони не квапляться займатися модернізацією або будівництвом нових очисних споруд. Усі учасники круглого столу погодилися з тим, що у боротьбі за виживання наших річок потрібно збільшувати штрафи, як кажуть, «до небес», посилюючи покарання аж до кримінальної відповідальності. Тож було ухвалено рішення намагатися від нового парламенту ухвалення відповідних змін у законодавстві.

Ще одна велика проблема — мийні засоби, виготовлені на основі фосфатів, які є добривами для водної рослинності. У перенасиченій ними воді водорості активно розмножуються, а відмираючи, виділяють небезпечні токсини, спалюючи розчинений у воді кисень. У багатьох країнах заборонено використання мийних засобів на основі фосфатів. У нас же зелені річки, смердюча вода та масовий мор риби від задухи стали ознакою сьогодення.

Обговорювались під час круглого столу і дніпровські водосховища. За словами Віктора Вишневського, доктора географічних наук, професора, головного наукового співробітника Інституту водних проблем і меліорації НААН України, за всю історію існування цих штучних морів, а найстаршому з них 2017-го виповнилося 85 років, їхні розміри ніколи не уточнювалися. Тим часом замулювання і заростання їх призвели до того, що значну частину акваторії вже втрачено. «Здавалося б, розв’язанням проблеми обміління дніпровського басейну є земснаряди. Але бізнес використовує їх у суто особистих цілях. Це не природоохоронні заходи щодо порятунку річки, а банальний злодійський видобуток піску на продаж», — констатує директор водно-моторного клубу «Видубицький» Володимир Стріла.

Без державної програми з відновлення Дніпра та інших річок, б’ють на сполох учені та активісти, вже найближчим часом українці серйозно потерпатимуть від нестачі питної води. І це при тому, що маємо чималу її акваторію — 1 млн 300 тис. га. Але на Європейській екологічній карті Україна позначена як маловодна держава, бо наші водні ресурси дуже забруднені. У світовому рейтингу «Поновлювані внутрішні ресурси прісної води на душу населення», який публікує Всесвітній банк, Україна посідає 125-те місце у списку зі 180 країн. У нас на кожну людину припадає всього 1,2 тис. кубічних метрів прісної води (в Росії — 29 тис., Франції — по 3 тис., Румунії — 2,1 тис., Польщі — 1,4 тис. кубів). Український показник гірший, ніж в Ефіопії і Нігерії (по 1,25 тис. кубів), але кращий, ніж у Ботсвані й Чаді (1,1 тис.). Водночас у південних регіонах України співвідношення водних запасів на душу населення гірше, ніж в африканських глибинках, і становить 400-500 кубічних метрів на людину…

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Школярики «здорожчали»
Читати
Така різна плата за земельну оренду
Читати
Справа Майдану
Читати
Про зарплати і вакансії
Читати
Вже запаслися
Читати
Готують перепис
Читати
Набіл підвищиться в ціні
Читати
Старі «колеса» доступніші
Читати
Захисниці — в строю
Читати





— Головне, аби пам’ятав, що це ми його обрали.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове