Архів
Вівторок,
3 вересня 2019 року

№ 69 (19716)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вересень
  • За рубежем
Спірне питання про кордон

ЄВРОСОЮЗ відмовився робити Лондону ще більші поступки щодо Brexit.

Докладніше...
Відлуння Другої світової

ПОЛЬЩА відзначила річницю початку Другої світової війни масштабними пам’ятними заходами.

Докладніше...
Напруга наростає

ІЗРАЇЛЬ випустив сотню мінометних снарядів по півдню Лівану.

Докладніше...
Фінансова криза загострюється

АРГЕНТИНА запровадила контроль за купівлею доларів.

Докладніше...
Знаменна реформа

САУДІВСЬКА АРАВІЯ. Знято обмеження на поїздки для жінок, старше 21 року, за кордон без супроводу чоловіків.

Докладніше...
Приголомшливий «Доріан»

США. Тропічний атлантичний шторм «Доріан» дістався Багамських островів.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • З літопису наших днів

Помста за непокірність

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Вони воювали з беззахисними деревами жорстоко, нагло і самовпевнено у своїй безкарності. Це ж яке треба мати черст­ве серце, щоб не здригнулась рука із сокирою, занесеною над молоденькими тендітними абрикосами і черешеньками! За кілька годин нічної атаки п’ять гектарів насаджень перетворилися на «поле бою» з тисячами «загиблих».

У БАРСЬКОМУ і Шаргородському районах Вінниччини вже були випадки з’ясування відносин землекористувачів із застосуванням сили проти багаторічних насаджень, але в Могилів-Подільському таке сталося вперше. Власник саду, 47-річний голова ФГ «Нусі» Сергій Вікторович Ісайко, розповідає:

— Маючи фах агронома-плодоовочівника, я створив у 2006 році фермерське господарство на власних паях та на орендованих 37 гектарах із резервного фонду і земель запасу Суботівської сільради. Наступного року посадив перший яблуневий сад. Зараз обробляю майже триста гектарів землі. І все було добре до того моменту, поки у 2012 році в нашому селі не з’явилося господарство, що входить до складу відомого в області агрохолдингу. Відтоді я втратив не лише спокій, а й постійно відчуваю моральний тиск і зазнаю величезних збитків. Перший серйозний конфлікт інтересів ставсь у нас після того, як шляхом підробки документів на майновий пай нові господарі забрали і досі не віддали вагову і заправку, що за документами належать моїй мамі Марії Степанівні, яка відпрацювала в місцевому господарстві сорок вісім років.

— Мої сади для сусідів — наче кістка в горлі, бо, бачте, орендовані мною наділи знаходяться у не вигідному для них місці, — з болем і гіркотою продовжує співрозмовник. — На кожному кроці за це вони мені роблять капость. Восени 2017 року я купив по двадцять п’ять гривень за штуку 1100 саджанців яблунь та посадив два гектари саду на земельній ділянці, яку обробляв за письмовим дорученням її власника пенсіонера Михайла Афанасійовича Чорного. Але цим рослинам був відведений короткий вік — уже наступної весни хтось безжально вирвав їх з корінням. Селом пішла чутка, що пенсіонер «передумав» і віддав цю ділянку моїм сусідам. А Михайло Чорний стверджує протилежне…

З позовом про вчинений злочин я звернувся до Могилів-Подільського міжрайонного суду. Відбулося п’ять судових засідань, і лише кілька днів тому було направлено на експертизу підписи угоди оренди…

А в березні цього року сусіди захопили два гектари моїх молодих черешень, перебили їх культиваторами і посіяли там ділянку насінної кукурудзи. Факт самозахоплення землі встановлено комісією Головного управління Держгеокадастру Вінницької області. Проте вже за місяць під дисковими боронами загинули два гектари абрикосів осінньої посадки 2017 року. Знову ж таки спеціалісти Держгеокадастру підтвердили самозахоплення. Травень теж не минув без конфлікту. На площі 2,7 гектара я посіяв соняшник, а вони перекультивували його і засіяли своєю соєю. Та на цьому знущання не завершилися. Цьогорічної весни невстановлені зловмисники вирвали з корінням двісті штук молоденьких черешень і зруйнували шлагбаум на в’їзді у мій сад. Злочинців знову ніхто не знайшов…

Останнє злодіяння сталося вже цього серпня. Того дня зранку я приїхав у сад, де росли 1400 абрикосів, і жахнувся! Вся площа була вкрита ще свіжими кронами деревець, а на висоті двадцяти п’яти-тридцяти сантиметрів стирчали над землею зрубані сокирами стовбури. Згодом мені розповіли місцеві жителі, городи яких поруч, що вночі вони бачили машину зі знайомими номерами… Зі сльозами на очах я перейшов на сусідню ділянку, де росли 1800 черешень осінньої посадки 2018 року. Від побаченого мені зробилося зле: саду не було — кругом валялися зламані дерева. За попередніми підрахунками, нашому господарству завдано збитків на кілька мільйонів гривень, не кажучи вже про вкладену працю.

На місце події Сергій Ісайко викликав комісію з району на чолі з головою районної ради Володимиром Сірантом. Чиновник погодився, що земельні війни в районі не новина, але, на його думку, впливати на ситуацію на рівні району важко. Єдиним важелем залишається поліція.

— Я вже зневіривсь у нашій системі захисту людей. Неозброєним оком видно напади на мене з боку сусідів, проте ніхто ніяких заходів упливу не вживає. Я неодноразово просив допомоги в керівників районної та обласної влади, не враховуючи кільканадцять звернень до районного відділу поліції. Мені відповідають, що ведеться слідство…

А чого чекати? Я почав боятися за своє життя і моєї мами, бо нам уже надходили погрози фізичної розправи. Ці людці, що виступають проти беззахисного фермера, впевнені у своїй безкарності.

На фото автора: Сергій Ісайко показує знищені дерева.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Школярики «здорожчали»
Читати
Така різна плата за земельну оренду
Читати
Справа Майдану
Читати
Про зарплати і вакансії
Читати
Вже запаслися
Читати
Готують перепис
Читати
Набіл підвищиться в ціні
Читати
Старі «колеса» доступніші
Читати
Захисниці — в строю
Читати





— Головне, аби пам’ятав, що це ми його обрали.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове