Архів
П’ятниця,
16 серпня 2019 року

№ 65 (19712)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Криза у верхах

ІТАЛІЯ. Парламент розгляне вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Джузеппе Конте.

Докладніше...
Ядерний шантаж

ІРАН оголосив про відновлення центру з вивчення ядерних технологій.

Докладніше...
Запекле збройне протистояння

СИРІЯ. На півдні провінції Ідліб повстанці збили літак режиму Башара Асада.

Докладніше...
Гонка озброєнь

НІМЕЧЧИНА. Ангела Меркель звинуватила Росію у навмисному «розвалі ракетного договору зі США».

Докладніше...
Акції протесту тривають

КИТАЙ. У Гонконгу не вщухають акції протесту.

Докладніше...
Держпереворот чи політична розправа?

КИРГИЗСТАН. Колишнього президента Алмазбека Атамбаєва звинуватили у підготовці держперевороту.

Докладніше...
Безпрецедентне  партнерство

США підтримають вихід Великої Британії з Євросоюзу без угоди про умови Brexit.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Дорожні нотатки

А колись тут був курорт...

Сергій КРАСЮК.

Донецька область.

У мирну добу Святогірськ вважався найчистішим містом Донбасу. Сюди з превеликим задоволенням після напружених трудових вахт приїздили відпочивати металурги й шахтарі разом зі своїми сім’ями.

ТУТ і тепер досить-таки затишно. Можливо, тому в це місто перебралося керівництво Донецької облдержадміністрації, хоча її службові офіси тимчасово дислокуються у Краматорську. Число біженців, розквартированих у місцевих пансіонатах, турбазах і оздоровницях, на кількасот перевищує чисельність корінного населення курорту. Бажання взяти бодай якусь посильну участь у міському громадському житті у них не виникає. Переважна більшість «внутрішніх переселенців» ніде не працює. Але й злиденним їхнє життя не назвеш: у місто постійно прибувають гуманітарні вантажі від японців, норвежців, італійців, із вітчизняних благодійних фондів. До цього ще додається щомісячна грошова допомога від Мінсоцполітики. На час мого перебування у Святогірську це було від 1700 гривень (на самотніх) і до 2400 (на родину).

За словами секретаря місцевої міськради Тетяни Божко, штатна інфраструктура курорту і в мирний час не передбачала такої кількості робочих місць, щоб можна було влаштувати усіх прибулих із ДНР. Тому, мовляв, і маємо таке безробіття. Та все ж… За якихось півтори години їзди звідсіля — потужні транспортно-індустріальні центри Лиман, Ізюм і Слов’янськ, зовсім поруч села Богородичне та Ярова. Робочі руки там потрібні. Як і в міських парках, що потерпають від звалищ брудних пакетів, макулатури, ганчір’я, порожніх консервних банок, битих пляшок… Але це так — особиста думка гостя міста.

Із журналістами переселенці спілкуються вкрай неохоче. Дехто каже, що не хоче світитись, а більшість питає, чи заплатять їм за інтерв’ю. Якщо ні, то, мовляв, яка користь від цих розмов? На розміри пайків та іншу благодійну допомогу вони все одно не впливають.

Утім, мені таки пощастило зустріти відкритих до контакту людей. Зокрема, Сергія Афанасьєва, котрий разом із дружиною виховує двох дочок, одна з яких, Владислава, прикута до інвалідного візка. До війни Афанасьєви проживали у Слов’яносербську, де Влада відвідувала звичайну середню школу. Після перших обстрілів цю сім’ю разом із іншими спішно евакуювали до Одеси. Там дівчинка мала змогу отримувати інклюзивне навчання. Цей час вона досі згадує, як один із найкращих у своєму житті! До речі, Влада дуже здібна і старанна учениця. Вона має глибокі знання з багатьох навчальних предметів. При мені дівчина щебетала англійською без перекладача з представниками делегації ЮНІСЕФ, що приїжджали в місто навесні.

Обставини склалися так, що родина змушена була перебратися до Святогірська. Тут вони наразились на зовсім інше ставлення до проблем осіб з інвалідністю. І це при тому, що містом опікується стільки благодійних організацій. Маючи бажання, знайти спонсора, наприклад, для облаштування пандуса у школі, не така вже й велика проблема.

До речі, санаторій «Святі Гори», в якому мешкають Афанасьєви, повністю переданий для проживання родинам з особами з інвалідністю. Я зустрів тут не менш кількадесяти людей на візочках, але, на жаль, за словами пана Сергія, ніхто не хоче відстоювати свої права. Аби гірше не було, кажуть вони…

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Україна... з Кучмою
Читати
Де родився, там і згодився
Читати
Поліграф так поліграф
Читати
Догралися...
Читати
Відкриваємо браму
Читати
Віртуальні — зручні
Читати
Стимулюють утеплятися
Читати
Небезпечний прецедент
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове