Добрий господар

Солому палити не можна

ЩОЙНО закінчилися жнива, як на полях і городах, де нещодавно зібрали врожай, палахкотить солома. Густий дим виїдає очі. Нива перетворюється на згарище. «Добрий господар» не раз писав про шкоду від такої недоброї традиції. Солома не відходи. В багатьох країнах світу її розглядають як основний резерв для поповнення органічних речовин у ґрунті. Вона містить вуглець і є головним компонентом для утворення гумусу. Крім того, це джерело вуглекислоти, яка поліпшує умови повітряного живлення рослин. Фахівці вважають, що найкращий термін внесення соломи в ґрунт — осінь. Хоч і від весняного внесення неабияка користь ґрунту. На думку вчених, найдоцільніше вносити солому під картоплю, буряки, моркву, а також бобові культури. Після загортання в ґрунт однієї тонни подрібненої соломи з неї над­ходить 8,5 кг азоту, 3,8 кг фосфору, 1,3 кг калію і великий обсяг мікроелементів.

Більшість господарів знає, що солома є хорошою мульчею, яка зберігає та утримує в ґрунті вологу, позбавляє стомливої боротьби з бур’янами. У весняно-літній період світла подрібнена солома служить своєрідним екраном, що відображає сонячні промені. У посуху під такою мульчею рослини легше переносять спеку, а в зимовий час солома, рівномірно розкидана разом зі снігом, захищає ґрунт від промерзання. Для приготування високоякісного компосту слід на 100 кг соломи додати 15 кг скошеної трави, бур’янів. Водночас першу доцільно полити розчином мінеральних добрив перед закладанням у компост. На 100 кг соломи: 20 літрів води — 2 кг аміачної селітри, 3 кг суперфосфату і 3 кг калію. Складові в купу укладають шарами, тоді вона навіть не потребує перелопачування. Дозріває таке добриво протягом року.