Вівторок, 13 серпня 2019 року № 64 (19711)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19711/print.php?n=43104

  • Про це говорять

Чергова оптимізація

Михайло ГУБАШ.

Ще до проведення позачергових виборів до Верховної Ради, які відбулися 21 липня, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував зменшити кількість міністерств в уряді, яких там нині налічується 19. Ідею підхопили й розвинули представники нової влади.

«ВВАЖАЮ, що 12 міністерств було б достатньо, щоб управляти процесами», — заявив очільник Кабміну, не уточнивши, які саме міністерства мають бути скорочені. Такі зміни, за його словами, необхідні для покращання якості роботи КМУ. Цікаво, а що заважало Прем’єру зробити це, тобто поліпшити ефективність діяльності очолюваного ним понад три роки органу, раніше?

Оскільки тоді результати виборів були ще не відомі, В. Гройсман, вочевидь, сподівався, що імовірний переможець парламентських перегонів партія «Слуга народу» прийме його завуальовану пропозицію до співпраці, тобто залишить на посаді у новому уряді.

Нині ми вже знаємо, що ці його сподівання не виправдалися. А втім, пропозиція щодо скорочення владних виконавчих інституцій знайшла підтримку в ЗЕкоманді. Принаймні майбутній заступник голови Офісу Президента Руслан Рябошапка тоді повідомив, що реформування Кабінету міністрів України після виборів передбачатиме, зокрема, зменшення кількості міністерств.

Вже після завершення голосування і оприлюднення попередніх його результатів новий Секретар РНБО Олександр Данилюк озвучив конкретні пропозиції щодо скорочення й оптимізації кількості міністерств. Він, зокрема, запропонував об’єднати Мінекономрозвитку з Мінфіном, а Мінсоцполітики — з Мінохорони здоров’я. Висловився і проти вільних віце-прем’єр-міністрів: «Я маю на увазі, що кожен віце-прем’єр повинен очолювати міністерство. Нам не потрібна така кількість віце-прем’єрів узагалі… повинно бути компактно».

У команді Президента В. Зеленського і партії «Слуга народу» обговорюють також імовірне об’єднання трьох відомств — Мінкультури, Мінінформполітики і Мінмолоді та спорту — в один гуманітарний блок.

Лунають пропозиції і щодо ліквідації окремого міністерства аграрної політики і продовольства. Свою незгоду з цим висловила в. о. керівника відомства Ольга Трофімцева. Вона наголосила, що економічні показники аграрного сектору в Україні дають повне право галузі на свого представника в Кабміні. «Питання доцільності існування в нашій країні галузевого міністерства обумовлюється логікою забезпечення економічного зростання (18% ВВП і 40% валютної виручки формує сьогодні саме АПК) та світовим досвідом: цим шляхом ідуть досить ефективно майже всі країни — світові лідери на продовольчих ринках (від США, Бразилії, Австралії, Китаю, Канади і до ЄС, де кожна країна-член має не лише власне міністерство, а й загальноєвропейський директорат DG Agri). На глобальному рівні в структурі ООН також маємо окрему організацію — ФАО», — пояснила свою позицію О. Трофімцева.

Всі ймовірні пертурбації зі скороченням кількості владних виконавчих інституцій мають на меті, як нам кажуть, оптимізацію їхньої роботи, тобто, за висловом В. Гройсмана, якості, а також зменшення витрат на їх утримання, тобто економію бюджетних коштів. Проте у цьому питанні не все так однозначно, як може видатися на перший погляд. Приміром, політолог Андрій Дуда нагадав, що ідея злиття МОЗ та Мінсоцполітики була ще в Януковича, який хотів створити щось на кшталт єдиного соціально-гуманітарного міністерства. «Чомусь багато ідей команда Зеленського бере з нереалізованих проектів команди Януковича», — зауважив політолог, нагадуючи, що «легітимний» свого часу скоротив на 30% центральні органи виконавчої влади. Ну і що з того вийшло?

Не згоден експерт і з тезисом про економію бюджетних коштів. «Скоротити державного службовця — затратна річ. Потрібно ще два місяці платити, потім Центр зайнятості платитиме, а потім, якщо функція потрібна, адже функція породжує посаду, знову повернуть людей на відповідну службу. Це дорого коштуватиме», — вважає фахівець.

А ось як мотиви і цілі команди «нових облич» якості трактує екс-міністр економіки і, як дехто вважає, гуру вітчизняної політики Віктор Суслов: «Практично завжди після зміни влади проводять різні реорганізації. І вдаються до цього точно не для підвищення ефективності роботи уряду. Мета насправді дещо інша — звільнити старих чиновників і привести на посади своїх людей».

Утім, чинне Трудове законодавство України права держслужбовців захищає досить добре, тому їх, коли на це немає вагомих підстав, не так вже й просто звільнити. Тож, щоб позбутися старих команд, зазвичай використовується метод реорганізації — ліквідація або об’єднання міністерств чи інших державних органів. «У цьому я вже не раз переконувався», — каже Віктор Іванович і стверджує, що нова влада запевнятиме, що реформування потрібне для підвищення ефективності роботи цих структур.

Проте, на думку екс-міністра, будь-яка реорганізація дестабілізує роботу органу держуправління, призводить до хаосу. Працівники бояться втратити роботу і тому намагаються різними способами сподобатися керівництву, щоб їх не звільняли. «При розумному управлінні слід уникати таких широкомасштабних реорганізацій органів держвлади», — переконаний В. Суслов.