Архів
П’ятниця,
9 серпня 2019 року

№ 63 (19710)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Принципова зовнішня політика

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ закликала переглянути рішення про повернення Росії у ПАРЄ.

Докладніше...
Гібридне буріння

КІПР. Уже другий турецький корабель почав буріння поблизу східного узбережжя країни.

Докладніше...
Економічна «гамівна сорочка»

США запровадили санкції проти влади Венесуели.

Докладніше...
Перезавантаження парламенту

ПОЛЬЩА. Парламентські вибори відбудуться 13 жовтня.

Докладніше...
Пролилася кров

АФГАНІСТАН. У західній провінції Фарах від закладеної при дорозі бомби загинуло 30 пасажирів автобуса.

Докладніше...
За порятунок каратимуть

В ІТАЛІЇ посилили штраф за порятунок мігрантів у морі.

Докладніше...
Національна епідемія

ФІЛІППІНИ. Серед населення набуло загрозливих масштабів поширення вірусу денге.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Iз козами на торг

Василь ПІДДУБНЯК.

Фото Леоніда Логвиненка.

Чи не дуже поспішають новоявлені «ЗЕмельні ліберали» нашу землю продавати?

ДНЯМИ зателефонував із Черкас мій давній знайомий, професіонал найвищого ґатунку доктор економічних наук, професор Михайло Максимович Одінцов. Як завжди — про наболіле:

— Захід усе дужче кричить про те, що в Україні треба негайно зняти заборону на продаж землі й відкрити ринок її. А чого? А того, що на Заході вже ресурси вичерпуються, та й земля там втратила свою природну родючість. Аби отримувати їхні «фантастичні» врожаї, вони вносять на кожен гектар до трьох тонн хімічних добрив! Вони вже так забили нерозчинними речовинами свої землі, що потрібні гори хімреактивів, щоб розчинити їх. А тут, в Україні, он яка земелька! Продати її — продати Україну!

Це відгук на інтерв’ю агенції Bloomberg, що базується у Нью-Йорку. Його дав заступник керівника Офісу Президента Олексій Гончарук. Мова про все те ж — скасування в Україні мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та запуск ринку землі.

Молодий 35-річний чиновник, котрий, може, ніколи й не відчував, як і чим пахне українська земля, висловив, слід гадати, позицію чинної влади: «У нашій команді є розуміння, що якщо цього не зробити в цьому році, то буде досить складно», — сказав він, зазначивши, що Офіс Президента шукає «найменш болісну і найбільш ефективну модель» відкриття ринку.

За словами чиновника, тривають дискусії зі Світовим банком про дозвіл на купівлю землі іноземцями та ліміти її купівлі. Найліберальніша версія може пришвидшити економічне зростання України на 3% щороку, а найконсервативніша — на 0,5%, пише Bloomberg.

Хто ж такий Олексій Гончарук, якому, до речі, «світить» крісло Гройсмана? Чи мав узагалі член «команди ЗЕ» стосунок до земельних питань?

Відповіді на ці та інші запитання є у відкритому доступі на інтернет-ресурсах: юрист, випускник Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом, закінчив Національну академію державного управління при Президентові України.

«Першою серйозною роботою Олексія Гончарука була компанія PRIOR-Invest (Київ). Там він спочатку був звичайним юристом, але через кілька років очолив юридичний відділ компанії», — пише сайт «Znaj.ua». Останнє місце роботи — Офіс ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office). Це незалежний експертно-аналітичний центр, який фінансується Європейським Союзом у рамках проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business.

Не знаю, чому, але на думку спало відоме прислів’я: «Хто платить, той і замовляє музику». Але зараз не про неї, не про «музику», під яку країна вже й так «натанцювалася». До упаду!

Відомо, що заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення запроваджена в Україні ще 2001 року, аби унормувати врегулювання земельних відносин і створити інфраструктуру ринку землі. Процес цей непростий і… ризикований. Недарма ж парламенти кількох скликань заборону на земельний розпродаж продовжували. У грудні 2018-го — черговий раз. Заборона діє до 1 січня 2020 року. І чи її знову не продовжать, позаяк за вісімнадцять попередніх років, як стверджують «земельні» фахівці, не всі питання вирішені і не всі проблеми зняті.

Відкривати ринок землі «похапцем» не можна. Принаймні — через рік. Так вважає економіст Ігор Гарбарук, коментуючи почин команди Президента Зеленського повністю скасувати або послабити мораторій на продаж сільськогосподарських земель до кінця 2019 р.

Перед зняттям мораторію, певен експерт, необхідно вирішити безліч питань: «Земельний кадастр у нас повністю є? Ми чітко знаємо, де у нас земля? Скільки тієї землі? Кому вона належить? У нас є земельний банк? Є програми? Наприклад, чи зможе той же фермер узяти під хороший відсоток та інвестиційні зобов’язання гроші, щоб викупити землю?»

Ігор Гарбарук нагадує «команді ЗЕ» і нам із вами про те, що інші країни йшли до цього досить довго, як мінімум, останні 20 років. Та й то: «У них стабільні економіки, чіткі правила, які не тільки ретельно виписані, але і дотримуються. А ми сьогодні з економічної точки зору перебуваємо нижче всіх європейських країн. І ми хочемо швидко розпродати всі підприємства, швидко розпродати всю землю? Похапцем такі проблеми не можна розв’язувати!»

Мені ж щодо цього згадується давня стаття американського історика, політолога, журналіста Джеймса Мейса «Трагедія, що назріває».

Дослідник голодоморів в Україні, автор звіту комісії Конгресу США із вивчення Голодомору 1932-1933 років, завдяки дослідженням якого світ дізнався про цей геноцид української нації, писав: «Давати людям без грошей і влади сумнівне право продавати свою землю тим, хто має і те, й друге, без надання якомога більшої підтримки тим, хто намагається спробувати свої сили в приватному землегосподарстві незалежно від клептократів, якими є голови колишніх колгоспів і які продовжують диктувати свої правила в більшості сіл, є неправильним.

Однією з відносних переваг України в цьому світі є її родюча земля. Нехай цю землю обробляють ті, хто робив це з діда-прадіда, й ця країна нагодує багатьох у цьому світі на користь усіх, хто тут живе. Нехай ті, хто зробив собі кар’єру, експлуатуючи хліборобів, поїдуть у Туреччину або деінде й продають себе за стільки, скільки вони варті».

Гадаю, що під цими словами Джеймса Мейса підпишуться мільйони, для котрих українська земля — українська ж таки Мати, а пам’ять роду зроду — заповітна.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Налітай, поспішай...
Читати
Здобуватимуть вищу освіту
Читати
Поєднані спільним горем
Читати
Перевірте медкарту
Читати
Державні символи — недоторканні
Читати
Аптека не корчма
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове