Архів
Вівторок,
16 липня 2019 року

№ 56 (19703)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Курс на Захід збережеться

ЛИТВА. Склав присягу новий президент Гітанас Науседа.

Докладніше...
Вимагають вищих зарплат

ІСПАНІЯ. Через страйк скасували майже чотири сотні рейсів пасажирських поїздів.

Докладніше...
Розігрують «націоналістичну» карту

ПОЛЬЩА. У Вроцлаві місцева влада зупинила марш націоналістів через антиукраїнські гасла.

Докладніше...
Полювання на нелегалів

США. Президент Дональд Трамп оголосив про початок процесу депортації нелегальних мігрантів.

Докладніше...
Мовою погроз

ІЗРАЇЛЬ пригрозив Лівану «нищівним ударом».

Докладніше...
Сила проти сили

НІМЕЧЧИНА. Міністр оборони заявила про необхідність діалогу з Москвою з позиції сили.

Докладніше...
Побиті машини і затоплені вулиці

ПОРТУГАЛІЯ. Північний регіон оговтується від наслідків руйнівного буревію з градом.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Постаті

Просвітлений Україною

Володимир БУРБАН.

13 липня відзначив свій 80-річний ювілей Павло Михайлович Мовчан — відомий український поет, публіцист, перекладач і кінодраматург, депутат Верховної Ради України шести скликань, Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», шеф-редактор газети «Голос Просвіти».

«МЕНЕ цікавить виключно Україна», — заявив в одному з інтерв’ю Павло Мовчан. І то не гасло, кинуте мимохіть. Розукраїнена Україна болить поетові з самих початків його творчості. Вже у першій поетичній збірці «Нате!» (перегук із В. Маяковським?) попри початківську риторику і обов’язкові за тих часів ідеологічні «брязкальця» пробивався голос — непокірний і волелюбний. Пригадується, у 80-х П. Мовчан умістив у щорічнику «Отчий край» блискуче есе «Від свитки до шинелі. Роздуми над сторінками Гоголя». Автор настійливо і доказово проводив думку, що Микола Васильович збагатив українським мисленням тогочасну російську літературу. Крізь цензурні рогатки навіть проскочила теза про втрату Україною національної суверенності...

Його поезія — особлива сторінка в українській літературі ХХ століття. Він непростий для читання. Філософічність, поліфонічність, символічна ускладненість образів дратували критиків. Зрештою, це хрестоматійна ситуація — новаторство завжди натрапляє на спротив.

Поетичний талант Павла Мовчана розкрився на повну силу в наступних збірках, а їх було понад два десятка. За збірки «Осереддя», «Материк» поет удостоєний Шевченківської премії.

Не кожному вдається знайти дорогу до дитячого читача. Але він одразу прийняв Мовчанові «Нитку-оксамитку», «Польовичку», «Зозулині чобітки». Його поезії перекладені багатьма мовами світу.

Випускник Вищих сценарно-режисерських курсів у Москві, Павло Михайлович є автором кількох кіносценаріїв.

Авторське «я» потужно проявилося в його публіцистиці — гострій, наступальній, доказовій. Варто погортати сторінки нещодавно виданої книжки «Український формат», щоб відчути пульсуючу думку автора, його націленість на найпекучіші проблеми сучасності. І нетерпимість до подвійних стандартів, криводушшя і ницості — не лише у верхах, а й у низах, бо, як казав М. Некрасов, «Люди холопского звания сущие псы иногда»... Слово автора афористичне: «Зрозуміти культуру далеких предків — значить зрозуміти себе», «Література, як і релігія, — це один із шляхів пошуку істини», «Кордони мови ніколи не збігаються з географією», «Слово — останній прихисток і душі, і духу», «Раб не має права на себе».

Одна із книг ювіляра теж названа афористично: «Мова — явище космічне». Справді, мова дарована нам Небом, а Земля — тіло космічне, зореліт у безмежжі Всесвіту. Мова ж — головна комунікація і запорука порозуміння між землянами».

П. Мовчан порушує безліч тем, оголеним нервом відчуваючи навколишній світ, його кращі порухи і вади — капіталізоване міщанство, зажерливість, безнаціональний інтернаціоналізм. Нам так потрібна сьогодні «Просвіта» — товариство, яке Павло Михайлович очолює майже 30 років. Адже наш національний організм дуже хворий, переживає духовну й політичну прострацію, своєрідний психозлам. Шовіністи вчергове розгортають масований похід проти української мови, української державності. Вітчизна у небезпеці!

Павла Мовчана можна назвати уболівальником за село і селянство. Рідна Велика Вільшанка на Київщині — духовна криниця письменника. Ось невеликий фрагмент із Мовчанової сповіді-роздуму «Витоки»:

«Скошене сіно на березі Раківки, згуртоване в копиці, проти сонця біліють вимочені у воді й розгорнуті перпендикулярно до води сувої домотканого полотна, крячки невщухно крячуть поміж рогозою та очеретами... Вода кипить, лунають дитячі голоси від захвату купального..., а неподалік, розворушуючи осоку і кропивку, смачно поцмокує обручкою губів свійський короп. Літо... Сонце з водою залицяється».

Людина сонячної вдачі, Павло Михайлович Мовчан зустрічає своє високоліття щирим, як завжди, усміхненим, просвітленим Україною.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Вибори наближаються
Читати
«Тінь» розсіюється
Читати
Наздоганяли Президента
Читати
Які найнадійніші
Читати
Поштовики знову стають у позу
Читати
На гачку
Читати
Розробляють надра
Читати
Хабарі за оренду
Читати





— Я зібрав вас, щоб поставити задачу: наближається оновлення всіх органів влади... Усі перефарбовуємося у білий колір!

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове