Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• Дослідження

Позіхають не лише через сонливість

Надія ГЛАВАЦЬКА,

терапевт.

Учені довели, що за своє життя здорова людина позіхає приблизно 250 тисяч разів. До речі, найтриваліше позіхання зафіксували 1869 року. Згідно з Книгою рекордів Гіннесса,
15-річна дівчинка безперервно позіхала п’ять тижнів!

ПОЗІХНУВ — значить, хочеш спати. Так ми звикли вважати. Однак це не завжди так. То що ж відбувається в нашому організмі, коли ми позіхаємо?

Позіхання — це мимовільний дихальний рух, при якому поліпшується кровопостачання. Оскільки воно складається з вдиху і видиху, то в організм потрапляє більше кисню, а кількість вуглекислого газу, навпаки, зменшується. Таким чином, мозок активізується та ненадовго поліпшує свою роботу. Отже, позіхання для організму — це міні-зарядка, яка триває в середньому шість секунд. Тобто цей процес — своєрідний рятівник. Лише за декілька секунд людина частково збадьорюється і має сили працювати довше. А ще — це антидепресант, бо має заспокійливий ефект під час хвилювання.

Найбільше ми позіхаємо вранці та ввечері... Надвечір мимовільний дихальний рух виникає через сонливість. І може тривати кожні дві хвилини, аж поки людина не ляже спати. А ранкове позіхання — це сигнал того, що організм пробуджується.

До речі, цей процес — часте явище і в задушливих приміщеннях або ж під час роботи за комп’ютером. Адже саме тоді організму не вистачає кисню. Виникає позіхання також від перегрівання чи переохолодження. Якщо ж людина позіхає надто часто без видимих на це причин, то це може бути показником того, що в організмі є внутрішні проблеми. Так, надто часте позіхання спостерігається при різних недугах. Наприклад, при порушенні роботи серцево-судинної або ендокринної систем, мозкового кровообігу, кисневому голодуванні мозку. А також при мігрені, розсіяному склерозі, вегетосудинній дистонії або навіть перед знепритомненням. Здебільшого разом із цим виникають інші симптоми, тож на часте позіхання люди не зважають.

До речі, усім відомо, що позіханням можна «заразитися». Хтось позіхнув поряд — і ти вже не можеш стриматися. Чому так відбувається? Це зумовлено наслідувальним рефлексом. Між іншим, дослідження доводять, що емоційно близькі та рідні люди швидше переймають це один від одного. Такий ефект спостерігається майже в 100 відсотках випадків. Причому люди позіхають «за компанію» не тільки тоді, коли це робить хтось поруч. Такий процес може виникнути й при перегляді фото, на яких позіхають або ж навіть при самій згадці про цей процес. Мабуть, читаючи цю статтю, ви теж позіхнули…