Наша пошта

• Відгук на публікацію

Неможливо з’їсти те, чого немає

Валентин СИДОРОВ.

с. Степове

Новоодеського району

Миколаївської області.

«ХТО ж з’їв наше сало?» — запитував читачів у статті за таким заголовком її автор Василь Піддубняк («СВ» за 31.05 ц. р.), а також цікавився: «Чому так сталося, що Україна, яка за всіх часів пила своє молоко, їла власне сало і ходила в смушевих шапках вітчизняного виробництва, опинилась у ролі імпортера (прохача) тваринної продукції?».

Як на мене, то відповідь на це питання лежить на поверхні з 1991-го. Першим проаналізував недоліки в тваринницькій галузі професор-аграрник Василь Клюй у відкритому листі тодішньому гаранту В. Януковичу «Як знищується агропромисловий комплекс України» («СВ» за 30.04.2013 р.). Однак тривогу і поради вченого влада проігнорувала, а громадяни промовчали. Через два роки («СВ» за 28-30-31 липня 2015 р.) В. С. Клюй друкує статтю «Згон», в якій б’є на сполох щодо знищення агропромислового комплексу України. І знову — голос волаючого в пустелі.

Сало стало дефіцитом тому, що в нашій країні катастрофічно зменшилося поголів’я свиней. За словами Василя Семеновича, 1990-го Україна мала 19,9 млн свиней, а на березень 2019-го всього 6,2 млн. Аналогічна ситуація з молоком. Це найбільша афера, здійснена в сільському господарстві, вважає професор-аграрник. Бо за 20 років (з 1990-го по 2010-й) знищувалося щорічно по мільйону голів ВРХ, зокрема 287 тис. корів. Отже, не тільки сала, а й молока в нас катма.

Сьогодні зі страхом дивлюся на шостого гаранта з булавою незалежності й гадаю: чого сподіватися від нього щодо сала і не тільки.

Надто сумно й жахливо, бо африканська чума не в порожніх хлівах, а в головах можновладців, які, сидячи у теплих кріслах, руйнують Україну. За ці та інші антидержавні дії чи бездіяльність потрібно притягувати до кримінальної відповідальності й звільняти, щоби вони не ухвалювали рішень на кшталт наказу №552‑го стосовно імпорту не тільки сала, а й звичайної соломи, яку мільйонами тонн спалюють нерозважливі сучасні господарі.

Українці нині не бачать не тільки сала. Скільки у нас безробітних і скільки від безвиході гарцює за кордоном?.. Держава падає в прірву. За словами В. С. Клюя, раніше тваринники отримували щомісяця понад 600 доларів, що становило 15 тис. грн. Скажу для порівняння, я животію на 100 пенсійних доларів.

Одне слово, народні слуги «доборолися, добалакалися, досварилися, аж гримить» (Ліна Костенко) і дореформувалися до того, що стало страшно жити в такій багатій... на мільйонерів та мільярдерів Україні.