Наша пошта

• Точка зору

Об’єднатися заради України

Валерій МАРЦЕНЮК.

Хмельницька область.

ВІДКОЛИ указ Президента про розпуск Верховної Ради і дострокові вибори набув чинності, політичні партії розпочали активну діяльність, щоб отримати довіру виборців і мати впливову фракцію в новому парламенті. Свідченням цього є партійні з’їзди, на яких делегати обрали кандидатів у народні депутати, оприлюднили свої програми-обіцянки. Кожна партія прагне перемогти, а окремі лідери суттєво переформатовують свої політичні сили, з якими змагатимуться за симпатії електорату.

Проте варто сказати, що люди зневірились уже в політиках і їхніх обіцянках. Бо з кожними наступними виборами життя простих українців не поліпшується, а, навпаки, погіршується. А хочуть вони простого: щоб ситуація в українському політикумі змінилась, щоб закінчилася на Донбасі війна, щоб були мир, спокій і стабільність у державі. Для цього потрібна політична реформа, зокрема скорочення депутатів до 250 осіб. Адже багато тих, хто при владі, не живуть інтересами України, громади і не пов’язують із нею своє майбутнє. Майно у них за кордоном, там вони лікуються, навчають дітей. А ще на владні посади часто призначають некомпетентних, з неналежним рівнем освіти і досвідом роботи осіб. А ми чомусь усе це терпимо.

Влада, замість того щоб розвивати власну економіку й позбутися залежності від МВФ, ігнорує промислову політику, консервує роль нашої держави як сировинної колонії і намагається штучно стабілізувати гривню.

Щодо мораторію на продаж землі, то більшість, із ким спілкувався, переконана, що його необхідно зберігати й надалі. Інакше сільгоспугіддя скуплять світові корпорації та місцеві агробарони, а це призведе до того, що наші селяни не зможуть вирощувати продукцію на рідних полях. Дуже добре, що окремі політики це розуміють і вважають фіксацію пріоритету фермерства за основу аграрного устрою на рівні Конституції. Слід закріпити навічно землю за селянами, фермерами, загалом за всіма тими, хто трудиться на ній із ранку до вечора. Зробити все можливе і неможливе, щоб відродити село, де у занепаді тваринництво. Для покращання ситуації в цій галузі необхідно встановити дотації тим, хто вирощує ВРХ, свиней, бичків тощо.

Хочеться, щоб нинішні політики врахували допущені помилки, щоб об’єдналися задля України, її народу і зробили все для розвитку села і промисловості, щоб наша держава перестала бути сировинним донором, ресурсним додатком європейських країн. Щоб українці не їхали за кордон на заробітки, а мали гідну зарплату і пенсію вдома.