Архів
П’ятниця,
14 червня 2019 року

№ 47 (19694)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша поштаПост здоров’я

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Наболіле

Поверніть наші пасовища!

Валентина РИБАЧУК, Світлана СЕРДЕНЮК, Надія ЩЕРБА, Микола КРАСНОЖОН, Олександр САЛЬНІК, Наталія ЛЕМЕШКО та ін.

с. Вигнанка

Любарського району

Житомирської області.

МИ втомилися від свавілля сучасних скоробагатьків, які захоплюють сільські пасовища, тому й просимо допомогти повернути нашу землю-годувальницю. Інакше залишимось без засобів для існування, та ще й на додачу з отруєними повітрям і водою.

Стисло про нашу проблему. Під час розпаювання землі Вигнанська сільрада виділила дві ділянки під пасовища. Однак через декілька років заднім числом оформила вже довгострокову угоду оренди на цю землю. Виготовлений акт безслідно зник, а поліція не квапиться з’ясовувати обставини і причини. Сільський голова стверджує, що їх витребував районний відділ землеустрою, а начальник останнього каже: «Шукайте у голови сільради».

Не розуміємо, яким чином ці землі опинилися поза межами села, якщо вони розташовані між двома вулицями? Складається враження, що впродовж років формувалася схема захоплення землі, на якій ми виросли, пасли корів і яка поруч наших хат!

Екологічна служба, до якої ми звернулися, констатувала, що цей наділ — типовий луг, оранка якого призведе до руйнування дренажної системи, а внесення пестицидів чи добрив — до забруднення води у місцевих озерах, джерелах і криницях. Отруєння людей і тварин — ось наше майбутнє.

Дивує також, що ці вгіддя передали атовцям не з нашої області (Сумська, Полтавська, Харківська та інші), а своїм, сільським, які мали намір працювати на ній самостійно, а не продати чи здати в оренду, відмовили. Ми глибоко поважаємо наших захисників, але розуміємо, що їх просто використали. Прикриваючись їхніми іменами, збагачуються і так заможні, але непорядні люди, одночасно завдаючи горя іншим.

То скільки ж триватиме це беззаконня? Хіба майбутнє України — це відсутність селян і процвітання купки землевласників та безмірне внесення отрутохімікатів? Чому ніхто не зважає на наявність рішення сесії сільради про надання цих земель під пасовища? Чому дозволяється змінювати призначення землі, що спричиняє непоправну шкоду природі, соціальні збитки державі та людям, які все своє життя працювали й оберігали ці землі? Крім того, пайовики не давали згоди на відчуження своїх земель на чиюсь користь.

Ми неодноразово звертались у різні державні інстанції, волаючи про допомогу, але наші листи переадресовували назад у районний відділ поліції, де повідомили: «Кримінальна справа вже заведена. Всі матеріали в прокуратурі». А в останній поінформували, що порушення незначні, тож розслідувати нічого. Всі знають, що це схема, але ніхто нічого не робить. Тому просимо Президента, Верховну Раду, уряд втрутитися й захистити селян на державному рівні.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове