Соняшник № 753

Наш куточок для синів і дочок

Куточок підготувала Олена КОЩЕНКО. Малював

Олексій КОХАН.

• Це цікаво

Ловець «величезної електричної іскри»

Травень прикметний мінливою погодою. Надто блискавками-громовицями. Вони небезпечні для тих, хто в цей час перебуває просто неба, а не в приміщенні, де є громовідвід…

ВЛАСНЕ, що таке блискавка? Це велетенської потужності електричний заряд, спалах електричної енергії, народжений під упливом напруги в електричному полі атмосфери (є такий термін у науці фізиці, це зовсім не те «поле», де зазвичай гуляють). Блискавка полюбляє влучати в будівлі, узвишшя, одинокі об’єкти просто неба тощо.

До середини ХVІІІ століття в світі побутувало переконання, що блискавка — це прояв Божого гніву на людей. І що під час грози відвести біду можна лише калатанням у дзвін або стріляниною з гармат. Так колись і робили. Доки в Північній Америці не народився Бенджамін Франклін, якого більшість людей сьогодні знає як видатного громадського діяча, автора Декларації незалежності та Конституції Сполучених Штатів Америки.

А був він ще й ученим-фізиком, який, до речі, запровадив такі терміни, як «батарейка», «провідник», «зарядка», електричні полюси «плюс» і «мінус». Саме він першим з’ясував і довів, що блискавка — це величезна електрична іскра. 1751 року Франклін випустив брошуру «Експерименти та спостереження над електрикою», в якій запропонував захищатись від блискавки громовідводом — загостреним металевим штирем, піднятим над будівлею і заземленим із протилежного кінця. Втім, називати пристрій для захисту від руйнівної дії блискавки громовідводом (так нас сьогодні наставляють учені) буде некоректно, оскільки грім — це акустичний ефект. Усе-таки правильніше казати «блискавковідвід». Хай там як, але народна назва «громовідвід» у нашій мові є звичнішою.

Вчений сам узявся за популяризацію винаходу, влаштовуючи з сином у дворі власного маєтку показові його презентації: пропускав потужний електричний розряд крізь об’єкти, захищені і не захищені громовідводом. Ефект був вражаючий і очевидний. До того ж Франклін відмовився патентувати винахід, сподіваючись, що так громовідвід почне швидше служити людям. Адже тоді тільки в Америці від блискавок гинули десятки тисяч людей, згорали тисячі будівель.

Згодом у США на всіх громадських спорудах було встановлено громовідводи. За винятком французького посольства, котре відмовилося, посилаючись на свого — європейського і авторитетнішого, на думку дипломатів, ученого-фізика Пітера ван Мушенбрука (творця першого в світі електроконденсатора). Мовляв, у національній енциклопедії Франції той свідчив, що традиційні способи порятунку від блискавки (вже згадувані калатання у дзвони та стрілянина з гармат) «є найефективнішим засобом проти блискавки». І треба ж такому статися, що 1752 року саме в це посольство і влучила блискавка, вбивши чергового офіцера.

Після того випадку слава заокеанського винахідника рознеслася по Європі. Франкліна відразу обрали академіком усіх європейських академій. За винятком, щоправда, Великої Британії, уряд і король якої були вороже налаштовані щодо «вільнодумця» Франкліна, котрий підтримував визвольні рухи малих народів і в себе вдома, і в Європі. Король Англії Георг ІІІ навіть відправив у відставку голову свого Королівського наукового товариства сера Джона Прінгла лиш за те, що той у своєму маєтку теж установив «громовідвід Франкліна».

Водночас проти громовідводів виступили церковники. Вони твердили: це нечиста сила «править громовідводом», бо людина не могла додуматись до такого легкого способу приборкання «головної зброї Божого гніву». Віряни навіть вдиралися на чужі подвір’я і здирали там громовідводи. Цікавий випадок стався 1780 року у французькому місті Сан-Омер. Його мешканці вимагали знести громовідвід, установлений господарем Вісрі де Буа-Вале на своєму будинку, але той відмовився. Тоді на нього подали в суд. За слуханням справи тоді стежила вся Франція. 22-річний адвокат, який захищав громовідвід від нападок мракобісів, побудував захист на твердженні, що розум людини і його здатність приборкувати сили природи мають божественне походження.

— Те, що допомагає врятувати життя, — благо. А все благо від Бога, — твердив адвокат.

Він виграв процес і став дуже відомий. Того адвоката звали Максиміліан Робесп’єр.