Архів
П’ятниця,
24 травня 2019 року

№ 41 (19688)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Найбільші континентальні вибори

В ЄВРОСОЮЗІ розпочалися чотириденні вибори до Європарламенту.

Докладніше...
Зброя як запорука стабільності

ПАКИСТАН випробував балістичну ракету, здатну нести ядерний заряд.

Докладніше...
Економічна вигода у пріоритеті

У НІМЕЧЧИНІ виступили проти санкцій США через «Північний потік-2».

Докладніше...
Відставка за відставкою

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Лідер палати громад подала у відставку через проблеми з Brexit.

Докладніше...
Після скандалу

АВСТРІЯ. Почав роботу перехідний уряд.

Докладніше...
Навчання НАТО

У РУМУНІЇ відбуваються найбільші навчання НАТО у сфері комунікацій та інформатики — «Steadfast Cobalt 2019».

Докладніше...
Протести

ЧЕХІЯ. У Празі відновилися масові антиурядові протести.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Корисно знати

Бджола, яка не носить мед

Людмила
СТЕЛЬМАХ (Кучеренко).

Слово «бджола» здебільшого асоціюється у нас зі словами «мед», «вулик», «жалити». А от на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції імені М.І. Вавилова є єдина в Україні промислова популяція рудої осмії — дикої бджоли. Вона мед не носить, значно менша за медоносну, миролюбна, в природі селиться поодиноко або невеликими колоніями в нірках, порожніх мушлях, щілинах будівель, порожнинах стебел, очеретяних стріхах тощо. Тільки в Європі відомо понад 130 видів цієї комахи.

— В УКРАЇНІ найпоширеніші осмія руда та осмія рогата, — розповідає науковий співробітник лабораторії селекції кормових культур дослідної станції Любов Кавалір. — Для людини осмія руда цінна тим, що є чудовим запилювачем рослин, надто в прохолодний період. У лісостеповій зоні України комаха працює з другої декади квітня (у медоносної бджоли робочий сезон починається значно пізніше) до кінця травня — початку червня, запилюючи абрикоси, персики, черешні, вишні, сливи, груші, яблуні, смородину, аґрус, суниці, малину. Позаяк осмія менша й легша за свійську родичку, то вона й продуктивніша: встигає за одну хвилину облетіти шість-вісім квіток. А за сприятливих умов за льотний період запилює до 100 тис. квіток. Самці осмії живуть до 30 днів, а самиці — до 45. Потім вони гинуть. І з літа до наступної весни цих комах не побачиш...

На початку 1970-х науковець дослідної станції Борис Зінченко вперше відловив у природі півтори сотні рудої осмії для розмноження. Але взимку лялечки, які він залишив на зимівлю в сараї, поїли миші. Тож наступної весни йому довелося повторити лови, а на зиму надійно сховати приплід у металеві ящики. Експеримент зі штучного розведення диких осмій виявився дуже вдалим: щороку їх було до мільйона особин. Колонії осмій навесні просто роздавали жителям приватного сектору Полтави для запилення садків, а над осінь забирали.

У 1980-х дослідна станція великими партіями продавала личинки комах (висилали взимку посилками) для тепличних господарств України, Росії, Молдови, Чехословаччини. А 2010-го місцеві науковці отримали патент «Спосіб промислового розведення бджіл роду осмія».

Нині комах на станції близько 400 тисяч, їх купують тепличні комбінати й невеликі приватні господарства, фермери. Осмія вигідно вирізняється простотою і невибагливістю утримання, не потребує підгодовування цукровим сиропом.

— Біологія осмій значною мірою відрізняється від біології медоносних бджіл, — продовжує Любов Кавалір. — А технологія розмноження й використання у теплицях розроблена фахівцями нашої дослідної станції. У квітні-травні самиці відкладають яйця в очеретяні трубочки завдовжки до 20 см, якими ми заповнюємо фанерні коробки, — кожна по 12-15 яєць в окрему комірчинку, яку наповнює пилком та замуровує землею. Наприкінці цього періоду крильця осмій потерті й поламані від постійного шорхання у вузькій очеретяній трубочці. У липні-серпні личинки, які вилуплюються з яєць, харчуються пилком та до кінця вересня перетворюються на кокони. У серпні-вересні вулики з коконами заносимо у неопалювані склади. А у грудні-січні розрізаємо кожну очеретинку, дістаючи з них лялечки, очищаємо їх на решетах від землі й шкідників і зсипаємо у металеві ящики. Як тільки середньодобова температура підніметься до +15°С, сама доросла комаха, що перебуває в кінці трубки, перегризає перегородку й кокон сусідньої бджоли та розбуджує її. Та своєю чергою будить наступну, й таким чином розпочинається виліт дорослих комах та їхній новий життєвий цикл. Коли ж у березні починають підвищуватися природні температури, то, щоб запобігти передчасному вилуплюванню осмій, ящики переносимо до морозильної камери, де близько 0ОС. Отож наші бджілки — з морозилки!

Для використання осмій у зимово-весняний період їх потрібно вивести з діапаузи. Для цього кокони засипають у лотки шаром до двох сантиметрів, накривають сіткою або склом та інкубують за кімнатної температури або в термостаті при 0-+25ОС. Осмії в теплицях ефективно працюють у січні-лютому 20-30 днів, у березні — 15-20, квітні — 10-15, а у травні — 7-10 днів. Після проходження цих строків до тепличних вуликів заносять нові партії проінкубованих бджіл. На кожні 400-500 кв. метрів теплиці встановлюється один вулик розміром 35х15 см і заввишки 20 см, закладений очеретяними трубками. Вища ефективність запилення у теплицях досягається при комбінованому використанні: у січні-березні — осмії, а наступні місяці — медоносні бджоли. Кратність відвідування квіток підвищується при спільному використанні обох видів комах.

Треба мати на увазі, що температура, вища за +30ОС, чинить згубний вплив на осмій. До речі, деякі садівники самі споруджують штучні очеретяні гнізда для залучення цих комах.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Про Україну — без України
Читати
Входимо у нові вибори
Читати
Угоди втратили значення
Читати
Ще один «безвіз»
Читати
Субсидіями забезпечили
Читати
ЗНО розпочато
Читати
Потроху розвиваються
Читати
Успішно продаємо
Читати
Борги — підстава для відмови
Читати
Можемо залишитись без води
Читати
Хочеться вірити
Читати
Маємо першого лауреата
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове