Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

Історичні бувальщини

Микола ДЕМ’ЯНЕНКО.

м. Бердянськ Запорізької області.

Арабський лікар Авіценна вже в 16 років став відомим. Одного разу захворів юнак, котрий жив неподалік. Він не їв, не пив, а лежав лицем до стіни. Запросили Авіценну. Той уважно подивився на хворого, взяв за руку, послухав пульс, став перераховувати назви кварталів Бухари, затим — вулиці торговельного кварталу, сказавши:

— Ну ось, адреса вам відома, — і став перераховувати жіночі імена. На імені Діляра він зупинився і сказав:

— Його хвороба носить ім’я Діляра, живе в новому будинку біля лазні. Можу прописати надійний засіб — негайне сватання!

— Як ти дізнався? — здивувався хворий. — Я ховав цю таємницю у своєму серці!

— Серце видало тебе, — відповів лікар. — Коли ти чув дороге тобі ім’я, твоє серце завмирало і пульс збивався.

* * *

Альберт Ейнштейн (фізик-теоретик) одного разу написав Чарлі Чапліну:

— Ваш фільм «Золота лихоманка» зрозумілий у всьому світі, і ви неодмінно станете великою людиною.

На що Чаплін відповів:

— Я вами пишаюся ще більше! Вашу теорію відносності ніхто у світі не розуміє, а ви все-таки стали великою людиною.

* * *

Імператор Микола І любив пожартувати зі своїми наближеними. Якось 1 квітня прийшов до нього столичний обер-поліцмейстер Бутурлін із ранковим рапортом і доповідає:

— Все благополучно, ваша імператорська величносте!

Государ суворо глянув на нього і каже:

— У тебе завжди все благополучно, а тим часом, проїжджаючи через площу, ти не помітив, що статуя імператора Петра Великого вкрадена!

— Як вкрадена? — злякався Бутурлін. — Я донесення не отримував. Пробачте, ваша величносте! Зараз же поїду, дізнаюсь...

Приїхав Бутурлін до місця злочину і побачив, що Мідний вершник стоїть на своєму місці. Повернувся назад і радісно доповідає цареві:

— Ваша величносте, вам неправильно донесли — статуя на місці.

Микола І розсміявся:

— З першим квітня! І як ти повірив подібній нісенітниці? Хіба можна украсти пам’ятник?

Бутурлін теж вирішив розіграти імператора. Коли останній слухав в опері «Гугенотів», Бутурлін увірвався в ложу і закричав:

— Ваша величносте! Пожежа! Зимовий палац горить!

Цар тут же вибіг і поїхав до Зимового, однак виявилось, що нічого подібного немає.

— Як це розуміти? — звернувся Микола І до Бутурліна.

— З першим квітня, ваша величносте!

— Дурень ти, Бутурлін! Тільки не подумай, що я жартую з приводу першого квітня. Приходь завтра, я тобі те ж саме повторю!

* * *

Французький лексикограф П’єр Буаст підготував повний тлумачний словник французької мови, з котрого вилучив усі лайливі слова.

Одна знатна дама вирішила похвалити його за це. Буаст зауважив:

— Мадам! Як ви дізнались, що цих слів там немає? Ви їх шукали?

* * *

Швецький художник Андерс Цорн приїхав до Росії, щоб написати портрет одного багатого купця.

Роздивляючись закінчену картину, замовник зауважив, що на піджаку недостатня кількість ґудзиків.

Художник відповів:

— Ґудзики нехай вам пришиває кравець.