• Освітня панорама

_{Iнформатика... на пальцях}

Олена БЕГМА.

У ХХІ столітті, часі прориву інтернет-технологій у всі сфери життя, в Україні є школи, які досі не мають доступу до Всесвітньої мережі. Наприклад, на Закарпатті 12,1% таких шкіл (вважаймо, кожна восьма-дев’ята), а в Житомирській області — 19,3% (кожна п’ята). Більше того, 413 загальноосвітніх закладів взагалі не мають жодного комп’ютера — ганебна цифра для держави, яка позиціонує себе як освічену. А якщо зважити на те, що сьогодні, за визнанням міністра освіти Лілії Гриневич, у половині шкіл швидкість Інтернету така, що не дає змоги повноцінно з ним працювати, то взагалі стає сумно…

Втім, Кабмін обіцяє інвестувати 1 млрд грн в інтернетизацію та комп’ютеризацію українських шкіл. Із них 700 млн грн буде спрямовано на забезпечення доступу до Інтернету, ще 300 млн грн — на закупівлю комп’ютерів. Щоправда, точної дати, коли саме сільські школи (а серед закладів, що не мають Інтернету і комп’ютерів, саме вони становлять переважну більшість) будуть ощасливлені цими досягненнями цивілізації, урядовці не називають.

_{Додалось абітурієнтів}

ЦЬОГО року в зовнішньому незалежному оцінюванні візьме участь рекордна кількість учасників — 354 051 особа. Це на 18 208 чоловік більше, ніж торік, і загалом за попередні роки тестування.

Як зазначають в Українському центрі оцінювання якості освіти, традиційно найпопулярнішими навчальними предметами є українська мова і література, історія України та математика. Водночас учні закладів професійної та вищої освіти, які здобувають повну загальну середню освіту в поточному році, обов’язково складають державну підсумкову атестацію з історії України або математики, тож на ці предмети ще автоматично додалося зареєстрованих.

Також саме з нинішнього року для вступників на природничі спеціальності запроваджено ряд привілеїв, тому значна кількість учасників обрали біологію та географію. Разом із тим другий рік поспіль спостерігається тенденція до зменшення кількості учасників ЗНО з хімії. У 2019-му на цей предмет зареєструвалося на 6490 осіб менше, ніж торік.

_{Контрольна для вчителя математики}

ВИКЛАДАЧІ математики з п’яти районів Вінниччини склали тест зовнішнього незалежного оцінювання зі свого предмета. Той самий, який зазвичай розв’язують випускники шкіл. Результати перевірки дали привід для роздумів.

Так, у тестуванні взяли участь 217 педагогів із Козятинського, Томашпільського, Ямпільського, Хмільницького та Могилів-Подільського районів. За словами в.о. керівника обласного департаменту освіти Володимира Буняка, 37 учителів (вважаймо, кожний п’ятий-шостий) упорались із завданням лише наполовину, а четверо і поготів — провалили тест: не здолали навіть мінімального прохідного порогу. «Ми проводили тест анонімно, хотіли дізнатися реальний рівень знань наших педагогів. Тому не знаємо, хто саме показав найгірший результат. Але незабаром усі вчителі проходитимуть сертифікацію. І, схоже, комусь доведеться шукати іншу роботу», — сказав Буняк.

Торік Вінницька область посіла передостаннє, 23-тє, місце в рейтингу складання ЗНО з математики в Україні. Вочевидь, причина такого становища не тільки в дітях.

_{Державі не по кишені}

У МАЛОКОМПЛЕКТНИХ школах, в яких навчається по 5-10 учнів і один учитель викладає кілька предметів, рекордна вартість навчання одного учня — близько 45 тисяч гривень, у той час як середня в Україні — приблизно 15 тисяч гривень. До того ж на думку чільників МОН, «малокомплектні школи дають гірші знання своїм учням». «Я знаю, що це дуже делікатна тема — понизити ступінь або закрити. Але треба не забувати, що ми відповідальні перед дітьми. Якщо в старшій школі 5-10 учнів, один учитель навчає кількох предметів, цей випускник не може бути успішним. Ви фактично проектуєте його чи її неуспіх. Тут питання: для кого ця школа — для дітей чи вчителів?» — риторично запитує чільниця відомства Лілія Гриневич. Єдиний вихід із цієї ситуації — створення хороших, відремонтованих та обладнаних опорних шкіл, куди довозять дітей. Нині в Україні вже діє 767 опорних шкіл.

_{Скоро вже й останній дзвоник}

НАВЧАЛЬНИЙ рік добігає кінця. Для когось зі школярів попереду довгоочікувані літні канікули, а для когось цей рік випускний.

Вже відомо, коли у загальноосвітніх закладах відбудуться випускні вечори. Їхня дата прив’язана до основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Проте кожна школа має право самостійно обирати день для святкового вечора — у рамках від 24 травня по 24 червня.

Тим часом Міністерство освіти повідомило, що останній дзвоник для випускників-2019 традиційно пролунає в останню п’ятницю весни — 31 травня. Хоча в деяких навчальних закладах, надто у прифронтових районах Донбасу, це може відбутись і раніше — 24 травня.

_{Пише, як курка лапою}

КАЛІГРАФІЇ — красивому і чіткому правопису — на уроках у початковій школі сьогодні приділяють значно менше уваги, ніж у часи, коли навчалися дідусі й бабусі нинішніх першачків. Навіть у прописах написання літер нині максимально спрощене й уніфіковане. А тим часом за те, що учень пише, як курка лапою, вчителі нерідко знижують йому оцінку за роботи навіть з точних наук. Зрозуміло, що чимало батьків обурюються, чи правомірно вони це роблять.

Так, стверджують освітні чиновники. Вчителі керуються додатком до наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи», де передбачено, що вчитель також оцінює охайність та культуру оформлення завдання. Тож, ставлячи оцінку за роботу, педагог враховує правильність її виконання, охайність, те, чи можливо прочитати написане, чи дотримано культури запису цифр і написання букв. Ось чому почерк позначається на оцінці.

При цьому, якщо учень зробив коректне виправлення, то оцінка за це не знижується.

Втім, вистачає й противників оцінювання каліграфії, які виступають за те, щоб розділити оцінки: одну ставити за правильність виконання завдання, другу — за його оформлення. Адже часто почерк відображає емоційний стан дитини і не характеризує її знання.